Ви є тут

Нові шляхи кардіопротекції при артеріальній гіпертензії і старінні


Номер роботи - M 64 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом фізіології імені О.О. Богомольця НАН України.

Автор: Дорофеєва Н.О., к.м.н., Драчук К.О., к.м.н.

Авторами встановлено, що при старінні і гіпертензії в серці щурів відмічається оксидативний і нітрозативний стрес, порушення спряження сNOS і розвиток мітохондріальної дисфункції (на що вказує зниження мембранного потенціалу мітохондрій, і зниження порогу відкривання мітохондріальної пори). Наслідком є діастолічна дисфункція серця і порушення ендотеліального розслаблення судин.

Запропоновані фізіологічні (помірні фізичні навантаження) і фармакологічні (донор сірководню; ендотеліальний моноцит-активуючий фактор II) шляхи корекції. Помірні фізичні тренування усувають мітохондріальну дисфункцію, покращують функціональний стан серця. Донор сірководню має високу ефективність в  пригніченні утворення мітохондріальних пор у відповідь на дію Ca2+, а також у відновленні синтезу NO і ендотелій залежного розслаблення гладеньких м’язів аорти. Ендотеліальний моноцитоактивуючий фактор ІІ відновлює спряжений стан конститутивних NO-синтаз, сприяючи збільшенню синтезу NО, який покращує ендотеліальне розслаблення судин, знижує артеріальну жорсткість і кінцево-діастолічну жорсткість міокарду при артеріальній гіпертензії.

Створено наукові основи для корекції діастолічної дисфункції серця і порушення ендотеліального розслаблення судин за умов окисного стресу шляхом відновлення спряження cNOS і конститутивного de novo синтезу оксиду азоту. У порівнянні з світовими аналогами основною перевагою ендотеліального моноцитоактивуючого фактору ІІ перед іншими є швидка дія і ефект вже після одноразового внутрішньовенного ведення (зниження показників оксидативного і нітрозативного стресу в аорті і в серці, позитивний вплив на функціональний стан серця і судин).

 

Кількість публікацій: 88, в т.ч. за тематикою роботи 28 статей (14 – у зарубіжних виданнях), 24 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 30 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 4. Отримано 3 патенти України на корисну модель.