Соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи.

Номер роботи - P 24 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом соціології НАН України.

Автори: Соболєва Н.І., Чепурко Г.І., Прилипко В.А., Логановський К.М., Павленко Т.О., Корзун В.Н., Привалов Ю.О., Амджадін Л.М.

Pозроблено систему показників, яка вможливлює відстежування способу та рівня життя різних соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії. Система охоплює такі виміри: соціально-економічні умови; спосіб та рівень життя; соціально-психологічний стан; соціально-культурні орієнтації; моделі виживання (способи облаштування та організації повсякденного життя); стратегії життєдіяльності; способи соціальної реабілітації; система соціально-психологічної допомоги потерпілим від надзвичайних ситуацій та критичних iнцидентiв.

Створено наукові основи полігалузевого моніторингу наслідків катастрофи (політичні, економічні, юридичні, психологічні, економічні, етнокультурні). Сформовано базові концептуальні засади моделей оптимізації соціальних ризиків катастрофи на основі використанні соціального капіталу громад на уражених територіях. Запропоновано системний механізм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на основі адресної сегментованої соціальної допомоги та бюджетних субвенцій. Розроблено стратегію багатостороннього партнерства щодо підвищення соціальної активності у вирішенні соціальних проблем постраждалих громад і територій.

Разом з Міністерством надзвичайних ситуацій України та ООН на основі постійно діючих реабілітаційних центрів реалізована інформаційно-комунікаційна та психологічна модель соціальної адаптації та соціальної реінтеграції постраждалого населення. Світові аналоги моніторингу соціально-психологічних наслідків такого масштабу катастроф відсутні.

Кількість публікацій: 274, в т.ч. 32 монографій, 6 підручників, 221 стаття (54 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 959 (згідно з базою даних Scopus), h- індекс = 9 та 1634 (згідно з базою даних Google Scholar), h- індекс = 8. За даною тематикою захищено 9 докторських та 19 кандидатських дисертацій.

Громадське обговорення роботи відбулося 04 листопада 2016 року  на засіданні Вченої ради Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.

Матеріали  громадського обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.