Створення селекційного матеріалу кукурудзи за ознаками посухостійкості та підвищеного вмісту каротиноїдів в зерні

Номер роботи - M 57 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Українським інститутом експертизи сортів рослин.

Автори: к.с.-г.н. Присяжнюк Л.М., Гончаров Ю.О.

Здійснено добір селекційних форм кукурудзи за ознаками посухостійкості та підвищеного вмісту каротиноїдів в зерні.

Створено наукові основи застосування ДНК-маркерів у поєднанні із методами класичної селекції з метою скорочення площ земельних ресурсів та часу, необхідного для створення кінцевого продукту – лінії або гібриду кукурудзи. Сформовано базові концептуальні засади можливості використання ДНК-маркерів, пов’язаних із ознакою посухостійкості як функціональних маркерів для подальшого селекційного добору у селекційних програмах посухостійких ліній.Відображено результати досліджень застосування ДНК-маркерів до ключових генів каротиногенезу в зерні кукурудзи.

Запропонованозастосування ДНК-маркерів для отримання гібридних комбінацій, що залучені у конкурсне сортовипробування, та оцінку за показниками стійкості до посухи і підвищеного температурного режиму у період 2017-2018 років.

Вперше проведена оцінка ефективності поєднання наявності сприятливих алелів підвищеного вмісту каротиноїдів та фактичним вмістом цих сполук в зерні на основі генетичних дистанцій між досліджуваними лініями з допомогою тесту Мантела.

Здійснено добір ліній кукурудзи, які мають потенціал до підвищеного синтезу каротиноїдів та посухостійкісті відповідно до розробленого підходу.

 Запропонований підхід щодо оцінки посухостійких форм за ДНК-маркерами дозволив скоротити строки проведення досліджень щодо добору селекційних форм кукурудзи із ознаками посухостійкості та підвищеного вмісту каротиноїдів до одного циклу, проводити таку оцінку до висіву матеріалу в полі та відбір на природньому селективному фоні відповідно до отриманих даних молекулярно-генетичного аналізу, скоротити площі випробування селекційного матеріалу на 42%.

Кількість публікацій:  9, в т.ч. за тематикою роботи 6 статей (2 – у зарубіжних виданнях), 3 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно з базою даних Google Scholar складає відповідно: 3/2.