Ви є тут

Технології освоєння стратегічної рудної сировини


Номер роботи - P 4 ПОДАНА

Представлено Національним технічним університетом "Дніпровська політехніка".

Автори:
від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка":
1. к.т.н АЗЮКОВСЬКИЙ Олександр Олександрович;
2. д.т.н. СОБКО Борис Юхимович;
3. д.т.н. КОВРОВ Олександр Станіславович;
4. д.т.н. ЛОЖНІКОВ Олексій Володимирович;
від ТОВ "Науково-виробниче підприємство КАІ":
5. д.т.н. НАЗАРЕНКО Михайло Володимирович;
від ПрАТ "Полтавський ГЗК":
6. к.т.н. ЛОТОУС Віктор Вікторович;
7. к.т.н. ВІНІВІТІН Дмитро Вікторович;
від ТОВ "Мотронівський ГЗК":
8. к.т.н. ЛАЗНІКОВ Олександр Михайлович.

Розроблено наукові основи збалансованого освоєння стратегічних руд, що дозволило визначити ефективні параметри роботи високотехнологічного устаткування при комплексному освоєнні критичної рудної сировини обводнених розсипних родовищ і підвищити екологізацію виробництва.

Створено систему з модульною функціональною структурою, що визначає ефективні управлінські рішення на базі згенерованих варіантів і параметрів гірничотранспортних технологій.

Розроблено гідрогеомеханічні моделі розрахунку коефіцієнта запасу стійкості укосів кар’єрів, що забезпечує стійкість та управління зсувонебезпечністю гірських масивів при освоєнні обводнених титан-цирконієвих родовищ в ускладнених гідрогеологічних умовах.

Розроблено технології фізико-хімічного зміцнення деталей обладнання, які дозволяють оптимізувати параметри роботи виймально-навантажувальних машин, реалізовано технологію електрохімічного захисту сталевого обладнання від корозії, адаптовану до зміни електротехнічних параметрів об’єкту захисту.

Фактичний економічний ефект від впровадження на підприємствах Полтавський ГЗК, Метінвест, Мотронівський ГЗК склав 1,2 млрд грн.

Кількість публікацій: 22 монографії, 6 навчальних посібників, 280 статей (45 – у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно з базами даних складає відповідно: Web of Science – 26/3, Scopus – 112/8, Google Scholar – 222/10. Отримано 9 патентів України на винахід.