Ви є тут

Вплив брасиностероїдів на стійкість рослинної складової природних екосистем


Номер роботи - M 54 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України.

Автор: Дерев’янчук М.В., к.б.н.

Метою роботи є з'ясування особливостей дії брасиностероїдів (БС) на метаболізм клітин рослинної складової природних екосистем, спрямованої на підвищення їх стійкості до дії стресів, встановлення молекулярних основ організації систем внутрішньоклітинної ліпідної сигналізації, регуляції процесів транспорту електронів  в електронтранспортному ланцюзі мітохондрій  в процесі реалізації біологічної дії БС в клітинах рослин, як за оптимальних умов так і за умов впливу абіотичних стресорів на рослинну складову природних екосистем.

Встановлено залучення БС в забезпечення стимуляції проростання насіння, росту та більш високих морфометричних показників рослин за умов засолення, що супроводжувалося індукцією синтезу ряду стресових білків  та стабілізацією функціонування внутрішньоклітинних органел.

Визначено роль ліпідної трансдукції сигналів у реалізації біологічної дії БС. Проведено ґрунтовну дослідницьку роботу та отримано за умов in vivo  оригінальні результати щодо особливостей регуляції брасиностероїдами функціонування мітохондрій (регуляція активності альтернативного шляху транспорту електронів), що є одними з основних енергогенеруючих компартментів клітин. Запропоновано нові підходи з використанням методів біоінформатики для ідентифікації вірогідних молекулярних шаперонів, які залучені у формування енергетичного гомеостазу органел.

Результати роботи мають значення для поглиблення уявлень щодо механізмів реалізації дії БС та їх практичного  застосування у сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі у зонах ризикованого землеробства, що має на меті суттєво підвищити економічний ефект аграрного виробництва, знизити пестицидне навантаження на природні екосистеми середовища. 

 

Кількість публікацій: 30, в т.ч. за тематикою роботи 11 статей (5 – у зарубіжних виданнях), 19 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 12 (згідно з базою даних SCOPUS), h-індекс = 2 та 29 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 3.