Методологія синтезу моделей інтелектуальних систем управління та безпеки об'єктів критичної інфраструктури

Номер роботи - P 24 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Національним технічним університетом «Харківський політехнічний університет».

Автори:
1. ЄВСЕЄВ Сергій Петрович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри кібербезпеки НТУ «ХПІ»;
2. ЗАКОВОРОТНИЙ Олександр Юрійович – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування НТУ «ХПІ»;
3. МІЛОВ Олександр Володимирович – доктор технічних наук, професор, професор кафедри кібербезпеки НТУ «ХПІ» ”;
4. КУЧУК Георгій Анатолійович – доктор технічних наук, професор, професор кафедри комп’ютерної інженерії та програмування НТУ «ХПІ»;
5. ГАЛУЗА Олексій Анатолійович – доктор фізико-математичних наук, професор, професор кафедри комп’ютерної математики та аналізу даних НТУ «ХПІ»;
6. КОВАЛЬ Михайло Володимирович – доктор військових наук, начальник Національного університету оборони України, генерал-полковник;
7. ВОЙТКО Олександр Володимирович – кандидат військових наук, доцент, начальник Інституту стратегічних комунікацій Національного університету оборони України, полковник.
8. ГРИЩУК Руслан Валентинович – доктор технічних наук, професор, заступник начальника Військової академії (м. Одеса), полковник.

В умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України безпека людини, суспільства і держави суттєво залежать від надійного функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Враховуючи транскордонність кіберпростору та високий рівень інформатизації об’єктів критичної інфраструктури як в Україні, так і в світі ризики масштабуються не тільки на національний безпековий вимір, а й становлять загрозу для людства на глобальному рівні на досяжну перспективу.

Авторами  запропонована методологія синтезу моделей інтелектуальних систем управління та безпеки об'єктів критичної інфраструктури  в  основу якої покладено принцип синергізму. Інтелектуалізація моделей та синергетичні ефекти, що виникають при їх синтезі дозволяють отримувати нові емерджентні властивості систем управління та безпеки об’єктів критичної інфраструктури.

Розроблена методологія призначена для запобігання проявам несанкціонованого втручання в штатні режими функціонування об’єктів критичної інфраструктури та застосовується для прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об’єктах критичної інфраструктури унаслідок застосування кіберзброї недружніми до України державами або терористичними кіберугрупованнями.

Результати досліджень впроваджено у складові систем управління та безпеки об'єктів критичної інфраструктури: складові комплексної системи захисту інформації ЄАСУ ЗС України – для побудови підсистеми захисту інформації в телекомунікаційній системі комплексу засобів автоматизації АСУ бойового управління силами та засобами авіації; протиповітряної оборони всіх видів ЗС України «Ореанда»;  системи і засоби управління військами та зброєю РЕБ; системи військового зв’язку АСУ ракетних військ і артилерії; система забезпечення інформаційної безпеки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Гром-2» (ОТРК «Сапсан»); комплекс засобів захисту інформації телекомунікаційних каналів зв’язку «LDPC-CryptoSuite»; система Інтернет-банкінгу «ELPay»; системи управління розвитком великих енергохімічних комплексів; системи навігації та управління рухом мобільних об’єктів.

Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за останні 5 років

1. ЄВСЕЄВ Сергій: Scopus 81/4, Google Scholar 188/9

2.ЗАКОВОРОТНИЙ Олексанрд: Scopus 23/3 , Google Scholar 38/4

3. МІЛОВ Олександр: Scopus 62/4 , Google Scholar 143/9

4. КУЧУК Георгій: Scopus 125/6 , Google Scholar252/10

5. ГАЛУЗА Олексій: Web of Science 1/1, Scopus 4/2 , Google Scholar9/2

6. КОВАЛЬ Михайло: Scopus 29/2, Google Scholar 59/2

7. ВОЙТКО Олександр: Scopus 52/4, Google Scholar 88/5

8. ГРИЩУК Руслан: Scopus 56/4, Google Scholar 135/6

Громадське обговорення роботи відбулося на засіданні Вченої ради Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України 10 вересня 2024 року  за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 40, ауд. 210 (зала засідань вченої ради).  Матекріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.

Кількість публікацій: 2 одноосібні монографії, 36 колективних монографій (4 – видані за кордоном), 68 статті в журналах, включених до категорії "А" (41 – у зарубіжних виданнях) та 126 статей у журналах, включених до категорії "Б". Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за роботою згідно з базами даних складає відповідно: Web of Science 16/3, Scopus 657/16, Google Scholar 2972/26. Отримано 5 патентів на винахід України, 55 патентів на корисну модель.

Назва (ім'я)	Тип	Розмір	Файл
Реферат (Укр.)	.pdf	22.49 MБ	Завантаження
Інформація про творчий внесок	.pdf	7.58 MБ	Завантаження
Огляд цитування	.pdf	530.78 КБ	Завантаження
Презентація роботи	.pdf	3.81 MБ	Завантаження