Номер роботи - P 11 НАГОРОДЖЕНА
№ |
Назва роботи та авторський колектив
|
Ким висунута робота |
Р11 |
Цикл наукових праць "Відкриття та розвиток принципів суперсиметрії і супергравітації і їх застосування до побудови єдиної теорії фундаментальних взаємодій елементарних частинок" Волков Д.В., Акулов В.П., Бандос І.А., Гершун В.Д. Желтухін О.О., Нурмагамбетов О.Ю., Пашнев А.І., Сорока В.О., Сорокін Д.П., Ткач В.І. |
Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" |
В роботі була відкрита суперсиметрія – принципово новий тип симетрії простору-часу і квантових полів – і побудовано перший варіант супергравітації – суперсиметричного узагальнення теорії тяжіння Ейнштейна, а також оригінальні роботи, присвячені розвитку і застосуванню цих основоположних концепцій до рішення насущних проблем теорії елементарних частинок.
Дослідження у квантовій теорії поля і фізики елементарних частинок показали, що суперсиметрія є одним з найбільш важливих фундаментальних теоретичних відкриттів другої половини ХХ сторіччя і залишається провідним принципом при вивченні структури простору-часу і сил природи. Принцип суперсиметрії лежить в основі теорій, що узагальнюють Стандартну Модель фізики елементарних частинок і космології, і вирішує ряд важливих проблем Стандартної Моделі, таких як проблема ієрархії, уніфікації калібровочних констант зв'язку, природи маси нейтріно, темної матерії у Всесвіті та ін. Основним претендентом на роль єдиної квантової теорії фундаментальних взаємодій вважається суперсиметрична теорія струн, низькоенергетичною межею якої є супергравітація. Пошук нових частинок, що передбачаються суперсиметрією, входить у програму експериментів найбільшого в світі прискорювача LHC в CERN (Женева).
Цикл з 45 наукових праць (виконаних в період 1969-2004 рр.), що висувається на здобуття Державної премії України, включає два взаємозв'язаних результата, які заклали основу нових напрямів, як в теоретичній і математичній фізиці, так і у феноменології елементарних частинок і експериментальній фізиці: 1) відкриття суперсиметрії і механізму її спонтанного порушення ферміонними голдстоунівськими полями, побудова першого варіанту супергравітації, і розвиток цих піонерських результатів для побудови нових моделей теорії поля, суперсиметричних частинок і струн; 2) відкриття і розвиток підходу супервкладень, що дозволило вирішити ряд фундаментальних проблем теорії суперструн і динаміки супербран – багатовимірних солітонних об'єктів теорії струн.
Результати циклу наукових праць отримали широке міжнародне визнання і використовуються в багатьох наукових центрах світу.