Ви є тут

Використання низькореакційних палив для децентралізованого енергозабезпечення


Номер роботи - P 19 ПОДАНА

Представлено Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка.

Автори:
1. ФЕДОРЕЙКО Валерій Степанович – доктор технічних наук, директор центру енергоефективних технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
2. ГОРБАТЮК Роман Михайлович – кандидат технічних наук, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
3. РУТИЛО Микола Іванович – кандидат технічних наук, доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
4. КРАВЧЕНКО Олег Вікторович – доктор технічних наук, завідувач відділу ІЕМС ім. А.М. Підгорного НАН України, член-кореспондент НАН України;
5. АВРАМЕНКО Андрій Миколайович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник ІЕМС ім. А.М. Підгорного НАН України;
6. ГОМАН Віталій Олександрович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник ІЕМС ім. А.М. Підгорного НАН України;
7. ІСКЕРСЬКИЙ Іван Станіславович – кандидат технічних наук, директор підприємства Науково-виробниче об’єднання «Енергоощадні технології»;
8. КАЛІЩУК Олег Степанович – головний конструктор підприємства Науково-виробниче об’єднання «Енергоощадні технології».

Автори розробили високоефективну біоресурсну технологію термохімічної деструкції та спалювання в струменево-вихрових біотеплогенераторах сумішевої важкосипучої біомаси сільськогосподарського походження, різної за фракційним складом та вологістю до 40%, яка щорічно накопичується у великій кількості після переробки кукурудзи, соняшника, пшениці тощо.

Вивчено закономірності термохімічної деструкції різноманітних сумішей біомаси для отримання стабільної генерації теплової енергії з використанням методів чисельного 3D моделювання та промислових досліджень визначено оптимальні режими струйно-вихрового горіння біопалива в твердобіопаливних теплогенераторах, обґрунтовано основні параметри теплообмінного обладнання, визначено ефективні режими роботи електропривода системи видалення продуктів горіння.

Розроблено методологію гідрокавітаційної активації процесів створення, підготовки та спалювання нових видів композиційних палив на основі низькореакційних паливних компонентів та промислових відходів різноманітного походження. Використання зазначеної методології забезпечує високу ефективність екологічно безпечного спалювання зазначених енергоресурсів з можливістю отримання додаткової теплової енергії та вогневої утилізації.

Широке впровадження створених технологічних підходів дозволяє суттєво впливати на забезпечення енергетичного балансу. Впровадженням технологій раціонального використання біомаси досягається економія природного газу більш ніж 10 млрд. м3 на рік. Промислове впровадження гідрокавітаційних технологій може забезпечити до 10 % економії вуглеводневих енергоресурсів при виробництві теплової та електричної енергії

Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за останні 5 років

1. В.ФЕДОРЕЙКО: Web of Science 0/0, Scopus 23/3, Google Scholar 135/8

2. Р. ГОРБАТЮК: Web of Science 4/1, Scopus 71/6, Google Scholar 409/12

3. М.РУТИЛО: Web of Science 6/1, Scopus 14/2, Google Scholar 42/4

4. О.КРАВЧЕНКО: Web of Science 1/1, Scopus 69/6, Google Scholar 133/8

5. А.АВРАМЕНКО: Web of Science 1/1, Scopus 45/4, Google Scholar 10/4

6. В.ГОМАН: Web of Science1/1, Scopus 10/2, Google Scholar 23/3

7. І.ІСКЕРСЬКИЙ: Web of Science 0/0, Scopus 7/2, Google Scholar 0/0

8. О.КАЛІЩУК: Web of Science 0/0, Scopus 0/0, Google Scholar 2/1

Кількість публікацій: одноосібна монографія, 3 колективні монографії, 3 підручники, 25 статей в журналах, включених до категорії «А» (17 – у зарубіжних виданнях), та 44 статті у журналах, включених до категорії «Б». Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за роботою згідно з наукометричними базами даних складає відповідно: Web of Science 12/3, Scopus 28/3, Google Scholar 576/8. Отримано 14 патентів на винахід України, 2 патенти на корисну модель України.

Коментарі