Ви є тут

Нанорозмірні плівкові структури з магнітними і немагнітними шарами для сучасних технологій спінтроніки та наноелектроніки


Номер роботи - M 5 ПОДАНА

Представлено Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

Автори:
ВЛАДИМИРСЬКИЙ Ігор Анатолійович – доктор фізико-математичних наук, заступник начальника науково-дослідної частини КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Автор запропонував принципово новий підхід до процесу формування високовпорядкованих феромагнітних нанорозмірних матеріалів, який полягає у осадженні гетерогенних структур на основі FePt з додатковими шарами легуючих елементів з подальшою контрольованою термічної обробкою у високому вакуумі. Встановлені фізичні закономірності, розроблені модельні уявлення, а також визначені практично важливі характеристики створюють наукові основи керування у широких температурних інтервалах структурно-фазовими станами і фізичними властивостями гетерогенних плівкових систем із різною конфігурацією магнітних і немагнітних наношарів і становлять інтерес для розробки інноваційних технологій виробництва плівкових елементів і приладів наноелектроніки і спінтроніки.

Обґрунтовано широкий спектр можливих застосувань запропонованих нових сполучень матеріалів у багатошарових композиціях на основі FePt у сучасних нанотехнологіях. Розвинуто й поглиблено базові фундаментальні уявлення щодо механізмів дифузійних процесів та структурно-фазових перетворень у вакуумно-конденсованих наноматеріалах.

Отримані результати є науковою основою створення новітніх феромагнітних впорядкованих наноматеріалів на основі FePt з унікальним комплексом магнітних і експлуатаційних властивостей, використання яких в якості робочих плівкових елементів приладів наноелектроніки і спінтроніки дозволить досягти суттєвого підвищення функціональних характеристик даних приладів.

Кількість публікацій: 2 колективні монографії (1 видана за кордоном), навчальний посібник, 24 статті (20 – у англомовних журналах). Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 97/7, Scopus – 145/7, Google Scholar – 214/8. Отримано 6 патентів України на корисну модель.

Коментарі