Ви є тут

Роль генетичних, кардіогемодинамічних і метаболічних механізмів у розвитку коморбідної патології – гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу


Номер роботи - M 15 НАГОРОДЖЕНА

Представлено державною установою "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України".

Автор: д.м.н.  Шалімова А.С.

Метою  роботи є оптимізація діагностики і розробка диференційованих підходів до лікування коморбідної патології – гіпертонічної хвороби (ГХ) і цукрового діабеті 2 типу (ЦД 2т) – на підставі вивчення генетичних, кардіогемодинамічних і метаболічних механізмів у розвитку коморбідності.

Оцінено характер структурно-функціональних змін серця і судин, стан системи оксидативного стресу – антиоксидантного захисту у хворих з ГХ і супутнім ЦД 2т; визначено вплив різних патогенетичних ланок інсулінорезистентності (ІР) на розвиток зазначеної коморбідності; встановлено модулюючий вплив поліморфізму генетичних маркерів ГХ і ЦД 2т на гемодинаміку і метаболізм; виділено основні детермінанти розвитку коморбідності ГХ і ЦД 2т; розроблено алгоритм диференційованого лікування з урахуванням генетичного поліморфізму.

Запропоновано нові способи діагностики ендотеліальної дисфункції (ЕД) та генетично детермінованої ІР, способи корекції ЕД та диференційованого лікування пацієнтів з ГХ і супутнім ЦД 2т.

Реалізовано низку лікувально-діагностичних засобів, що сприяють зниженню ризику серцево-судинних ускладнень, збереженню працездатності та збільшенню тривалості життя пацієнтів з ГХ і супутнім ЦД 2т. 

Впроваджений алгоритм диференційованого лікування таких хворих дозволяє практичному лікарю призначати пацієнтам із зазначеною коморбідністю медикаментозну терапію з урахуванням генетичних поліморфізмів, впливу препаратів на ремоделювання серця і судин, фактори імунного запалення, про- і антиоксидантну активність, серцеву недостатність.

Кількість публікацій: 90, в т.ч. за тематикою роботи  монографія, 32 статті (12 – у зарубіжних виданнях), 48 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 7/3; Scopus – 7/3; Google Scholar – 32/4. Отримано 5 патентів України на корисну модель.