Номер роботи - P 4 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ
Представлено державною установою «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України»
Автори:
1. ТОДУРОВ Борис Михайлович ̶ доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, генеральний директор ДУ «Інститут серця МОЗ України»;
2. КОВТУН Гаврило Ігорович ̶ кандидат медичних наук, завідувач відділення патології міокарду та трансплантації органів і тканин ДУ «Інститут серця МОЗ України»;
4. СУДАКЕВИЧ Сергій Миколайович ̶ кандидат медичних наук, доцент, завідувач відділу анестезіології та екстракорпоральних методів лікування ДУ «Інститут серця МОЗ України»;
5. КУЗЬМИЧ Ігор Миколайович – завідувач відділення інтенсивної терапії для дорослих ДУ «Інститут серця МОЗ України», заслужений лікар України;
6. ГОНЧАРЕНКО Микола Васильович – лікар-анестезіолог ДУ «Інститут серця МОЗ України, заслужений лікар України;
3. ЛОСКУТОВ Олег Анатолійович ̶ доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика, лікар-анестезіолог відділення анестезіології ДУ «Інститут серця МОЗ України»;
7. БЕЛЕЙОВИЧ Василь Васильович – кандидат медичних наук, завідувач відділення трансплантації серця і кардіохірургії ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова Національної академії медичних наук України»;
8. СІРОМАХА Сергій Олегович – доктор медичних наук, заступник директора з клінічних та організаційних питань ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова НАМН України».
Війна змінила розвиток трансплантології в Україні. Закриття повітряного простору, неможливість використання санітарної авіації, неможливість імплантації механічних засобів підтримки кровообігу, обмеження в пересуванні як пацієнтів, так і лікарів створило проблему в здійсненні трансплантологічної допомоги, особливо в регіонах, які знаходяться в прифронтових зонах. З’явилася нова група пацієнтів - військовослужбовці, які під час несення служби отримали захворювання, що потребує лікування методом трансплантації.
Авторами розроблені нові алгоритми взаємодії між трансплантологічними центрами, які дозволили виконувати трансплантації в різних регіонах України. Удосконалено методики консервації та транспортування донорського серця, за рахунок збільшення ішемічного часу. Розроблено та науково обґрунтовано ефективний напрям в хірургічному лікуванні пацієнтів з термінальною стадією серцевої недостатністю(СН), оцінено різні способи ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), які впроваджено в медичну практику. Удосконалено методики консервації та транспортування донорського серця, за рахунок збільшення ішемічного часу.
Вперше на підставі дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки проведено порівняльний аналіз ефективності способів хірургічного ремоделювання ЛШ у пацієнтів з термінальною стадією СН знаходяться на листі очікування трансплантації серця та найближчих і віддалених результатів нових видів хірургічних втручань – геометричної реконструкції лівого шлуночка та трансплантації серця при термінальній стадії хронічної СН.
Авторами розроблено і впроваджено нові підходи до кардіопротекціїї, створена комплексна система заходів, спрямованих на збільшення стійкості міокарда до ішемічних впливів під час проведення кардіохірургічних втручань та трансплантації серця. Запропоновано і обґрунтовано найбільш оптимальні схеми анестезії, які попереджають гемодинамічні розлади та oкcидативний cтpеc.
Впровадження результатів роботи в медичну практику безпосередньо сприяло розвитку нової для України галузі – трансплантології, і зокрема – трансплантації серця. З 2019 року авторами проведено понад 100 трансплантацій серця з ранньою виживаністю – 92%, а віддаленою – понад 80%, що знаходиться на рівні найкращих трансплантологічних центрів США та Європи.
Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за останні 5 років:
1. ТОДУРОВ Борис: Web of Science 43/4, Scopus 67/4, Google Scholar 395/8
2. КОВТУН Гаврило: Scopus 13/1, Google Scholar 33/3
3. ЛОСКУТОВ Олег: Web of Science 17/2, Scopus 64/5, Google Scholar 349/7
4. СУДАКЕВИЧ Сергій: Scopus 13/2, Google Scholar 37/3
5. КУЗЬМИЧ Ігор: Web of Science 4/0, Scopus 1/0, Google Scholar 14/3
6. ГОНЧАРЕНКО Микола: Web of Science 2/0, Scopus 5/0, Google Scholar 4/0
7. БЕЛЕЙОВИЧ Василь: Scopus 7/1, Google Scholar 12/1
8. СІРОМАХА Сергій: Web of Science 2/0, Scopus 24/3, Google Scholar 77/4
Кількість публікацій: 16 колективних монографій, 146 статей в журналах, включених до категорії «А» (у т.ч. 68 – у зарубіжних виданнях) та 239 статей у журналах, включених до категорії «Б». Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за роботою згідно баз даних складає відповідно: Web of Science 75/3, Scopus 141/4, Google Scholar 439/7. Отримано 21 патент на винахід України та 54 патенти на корисну модель.
Версія для друку
Коментарі
Додати коментар
Залиште коментар