Ви є тут

Розробка неорганічних та органо-неорганічних сорбційних матеріалів для селективного вилучення компонентів із водних середовищ


Номер роботи - M 36 ПОДАНА

Представлено Інститутом загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України.

Автори:
1. ЧАБАН Марія Олександрівна – кандидат хімічних наук, молодший науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України;
2. КОЛОМІЄЦЬ Євген Олександрович – кандидат хімічних наук, молодший науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України.

Метою дослідження є пошук ефективних рішень очищення води від токсичних компонентів та вилучення цінних речовин із водних середовищ за допомогою селективних сорбційних методів. Зокрема, розроблено неорганічні та органо-неорганічні селективні сорбційні матеріали для вилучення хромат- та арсенат аніонів, а також катіонів літію.

Показано, що композитні матеріали на основі гідратованих оксидів титану та мангану дозволяють селективно вилучати Li+ з розчинів із значним сольовим фоном (зокрема, з високим вмістом катіонів натрію, кальцію та магнію). Досліджено кінетичні параметри сорбції і десорбції на отриманих сорбентах. Запропоновано можливість застосування синтезованих матеріалів для вилучення літію у процесах опріснення води.

Розглянуто можливість видалення токсичних арсенат- т хромат- аніонів з водних джерел, зокрема дослідження присвячені встановленню впливу морфологічних особливостей інкорпорованих частинок гідратованих оксидів багатовалентних металів на сорбційні властивості аніонообмінних полімер-неорганічних композитів. Встановлено, що композити, які містять неагреговані наночастинки, виявляють підвищену спорідненість до токсичних аніонів HAsO42- (H2AsO4-) та HCrO4- у порівнянні з окремими компонентами. Ці іоніти характеризуються також високою рухливістю сорбованих іонів.

 Запропоновано застосовування таких іонітів для видалення токсичних аніонних компонентів з розбавлених розчинів з використанням як традиційного іонного обміну, так і електромембранного розділення.

Кількість публікацій: 19 статей (10 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 12/2, Scopus – 19/3, Google Scholar – 40/5.

Коментарі