Ви є тут

Стратегія розвитку природоохоронних територій в системі містобудування України та її запровадження у формуванні мережі ботанічних садів


Номер роботи - P 25 ПОДАНА

Представлено державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування".

Автори: Сюр М.Г., Соковніна Н.Х., Вдовиченко С.В., Поломаний С.В., Красовський В.В., Зайцева І.О., Опанасенко В.Ф.

Метою роботи є визначення перспективного розвитку ботанічних садів як об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення і завдань їх діяльності в системі містобудування, характеристики особливостей природно-кліматичних умов, ландшафтно-рекреаційного потенціалу територій, історичних аспектів їх створення та розвитку.

 Створено наукові основи із запровадження прийомів просторової організації та закладки колекції субтропічних плодових культур, методів їх культивування, захисту та розмноження в умовах Лісостепу України та з розроблення заходів щодо інтродукції рідкісних і зникаючих рослин природної і світової флори в умовах Степової зони.

Сформовано базові концептуальні засади стратегічних завдань містобудівної, наукової, природоохоронної, рекреаційної, господарської та іншої діяльності. Запропоновано комплексне вирішення питань ландшафтної організації новоствореного Хорольського ботанічного саду, проектування та реконструкція території вже існуючого ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара (ДНУ).  Впроваджено приєднання прилеглої території колишнього парку культури і відпочинку ДНУ до ботанічного саду, перетворення  всієї території на повноцінну ландшафтно-експозиційну зону ботанічного саду із збереженням рекреаційної функції для відпочинку населення. Здійснено функціональне зонування та розпланування території Хорольського ботанічного саду, створено його науково-дослідну базу, закладено розсадники з вирощування посадкового матеріалу практично для усіх проектованих колекцій та експозицій, проведено підготовчі роботи для закладки колекційних ділянок рослин Червоної книги України. Економічний ефект від впровадження – збільшення потоку відвідувачів, збільшення колекційного фонду рослин та розширення наукової діяльності з дослідження біорізноманіття.

 

Кількість публікацій: 85, в т.ч. 5 монографій, 14 підручників, 62 статті (9 - у зарубіжних виданнях). Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 8 патентами. За даною тематикою захищено 1 докторська та 7 кандидатських дисертацій.