Ви є тут

Багатофункціональні покриття на конструкційних матеріалах


Номер роботи - M 18 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка НАН України

Автори:
1. КУХАР Іван Степанович – кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України
2. СТУПНИЦЬКИЙ Тарас Романович – кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України
3. ЛАВРИСЬ Сергій Мирославович – молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України

Запропоновано нові методи та підходи до інженерії поверхні конструкційних матеріалів для подовження їх ресурсу, розширення сфери використання за рахунок підвищення експлуатаційних властивостей (зносо- та корозійної, корозійно-абразивної стійкості) шляхом формування багатофункціональних покриттів.

Розроблено нові порошкові дроти на основі феросплавів базових систем Fe–Cr–C та Fe–Cr–B для формування зносостійких електродугових покриттів з 1,8 рази вищою абразивною зносостійкістю та підвищеною корозійною тривкістю в нейтральних водних середовищах. Формування таких покриттів може стати альтернативою екологічно небезпечному гальванічному хромуванню.

Підтверджено універсальність та встановлено температурно-деформаційні умови реалізації ефекту рідкометалевого окрихчення хромистих сталей феритного, ферито-мартенситного та аустенітного класів у свинцевих розплавах: рідкометалеве окрихчення реалізується в температурному інтервалі 350…450 оС та деформаціях 0,8…1,0 % за циклічного чистого згину, викликаючи зниження на порядок довговічності матеріалу. Рекомендовано режими оксидування, що забезпечують формування суцільних оксидних покриттів, збагачених хромом, за збереження рівня механічних характеристик конструкційних матеріалів.

Розроблені авторами нові підходи до інженерії поверхні сталей та титанових сплавів дозволять формувати багатофункціональні покриття, забезпечивши надійність і довговічність конструкцій у виробах авіабудування, машинобудування, енергетичного машинобудування та інших галузях промисловості і відповідають сучасному рівню світових досягнень у галузі матеріалознавства.

Кількість публікацій: 50, в т.ч. монографія, 29 статей (22 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 20 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 23/3, Scopus – 48/5. Отримано патент України на винахід.

Коментарі