Комп’ютерні технології планування хірургічних втручань

Номер роботи - M 4 ПОДАНА

Представлено Харківським національним університетом радіоелектроніки.

Автори: к.т.н. Тимкович М.Ю., к.т.н. Кухаренко Д.В. 

Метою  роботи є підвищення ефективності хірургічних планувань за допомогою комп’ютерних технологій. Застосування комп’ютерних технологій планування може значно прискорити і спростити роботу лікаря, допомогти йому уникнути власних помилок, підготувати лікаря до можливого виникнення тяжких,  непередбачених ситуацій, а також можливі шляхи їх уникнення. Головне завдання комп’ютерного планування – це вибір, з багатьох можливих варіантів, найменш травматичного шляху здійснення хірургічного втручання для людини з урахуванням її анатомічної особливості.

Авторами на основі теоретичних досліджень і експериментів розроблено засоби комп’ютерного планування хірургічних втручань, які дозволяють об’єктивізувати процес планування і проведення хірургічного втручання, і як наслідок, це дозволяє підвищити ефективність хірургічних втручань на 27%.

Створено наукові основи формалізації процесу комп’ютерного планування хірургічних втручань на структурах головного мозку та окоруховому апараті. Сформовано засади для зменшення діаметру трепанаційоного отвора від 25 мм до   17 мм, що сприяє зниженню загального ризику травматизму втручання. Запропоновано використовувати у медичних закладах для скорочення часу перебування пацієнта під наркозом.

Реалізовано спеціалізований програмний засіб для планування хірургічних втручань.  Мають переваги над такими світовими аналогами як: StereotacticPlanningSoftware, MNPS, SEE++.

Впроваджено в комунальний заклад охорони здоров'я “Обласна клінічна лікарня – Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф” (м. Харків), Кременчуцька міська дитяча лікарня, офтальмологічне відділення (м. Кременчук).

Економічний ефект від впровадження: показав можливість економії близько 10 000 грн. для однієї лікарні

Кількість публікацій: 61, у т.ч. за тематикою роботи 29 статей (5 - у зарубіжних виданнях). Загальна кількість посилань на публікації авторів складає 14 (згідно з базою даних SCOPUS), h-індекс = 1,  та  36 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 3. Отримано 2 патенти України на корисну модель.