Ви є тут

Тверді розчини на основі інтерметалідів як спосіб оптимізації властивостей: розробка нових електродних і магнітних матеріалів


Номер роботи - M 36 ПОДАНА

Представлено Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Автори:
1. КОРДАН Василь Михайлович – кандидат хімічних наук, науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка;
2. ГОРЯЧА Мирослава Миронівна – кандидатка хімічних наук, молодша наукова співробітниця Львівського національного університету імені Івана Франка.


Робота присвячена дослідженню сполук змінного складу, які можуть стати основою нових функціональних матеріалів. Комплексно досліджено вплив легуючих компонентів на електрохімічні та магнітні властивості матеріалів.

Автори оптимізували умови синтезу багатокомпонентних твердих розчинів на основі фаз зі стехіометрією, що містять атоми s- (Li, Mg), p- (Al, In, Ga, Sn, Sb), d- (Ti, Ni, Cu, Y, Zr, La) та f- (Gd, Tb) елементів. Вперше встановлено кристалічну структуру більше 25 нових тернарних і тетрарних сполук, зокрема відкрито власні структурні типи La3,65Mg30Sn1,10 і GdNi2Ga3In. На основі комплексних електрохімічних досліджень запропоновано дво-стадійний механізм інтеркаляції літію та магнію у матрицю фаз зі структурою Mn5Si3. Встановлено вплив легування бінарного інтерметаліда Tb2Ni17 компонентами Li та Mg на покращення корозійної стійкості та гідрогенсорбційної ємності електродів.

Проведено кристалохімічний аналіз фаз, систематизовано дані про особливості структурних типів, визначено межі стабільності твердих розчинів та вплив легуючих компонентів на протяжність областей гомогенності, що є основою для прогнозування та модифікації властивостей.

Систематизовані та узагальнені результати сприяють цілеспрямованого синтезу нових матеріалів із заданими характеристиками. Запропоновано склади твердих розчинів для розробки електродних і магнітних матеріалів.

Кількість публікацій: 34 статті, 31 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає: Web of Science – 27/4, Scopus – 30/4, Google Scholar – 122/7.