Номер роботи - M 26 ПОДАНА
Автори:
1. КОНОТОПСЬКИЙ Леонід Євгенович – кандидат фізико-математичних наук, старший викладач кафедри фізики металів та напівпровідників НТУ «ХПІ»;
2. СУРОВИЦЬКИЙ Сергій Вікторович – молодший науковий співробітник кафедри фізики металів та напівпровідників, НТУ «ХПІ»;
3. МІНАКОВА Ксенія Олександрівна – кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри фізики, НТУ «ХПІ».
Авторами вперше проведено комплексні експериментальні дослідження фізичних явищ та параметрів кінетичних процесів, структурно-напружених змін в напівпровідникових і квазікристалічних плівкових системах та напівгейслерівських сполуках, зокрема переключення стану між високою та низькою електропровідністю при взаємодії з імпульсним електромагнітним випромінюванням, а також водневої плазми ITERa.
Створено фізичні основи для розробки елементів захисту для ядерної та термоядерної енергетики. Тонкоплівкові системи Ti-Zr-Ni квазікристалу на поверхні сталей першої стінки Міжнародного термоядерного експериментального реактора ITER, можуть захищати від перегріву та водневого окрихчення. Виявлені нові фізичні закономірності у поведінці цих систем та напівгойслерівські сполуки під впливом потужних потоків плазми та іонів у широкому діапазоні корпускулярних та енергетичних навантажень буде важливим для розвитку численних наукових напрямків, де вивчається поведінка матеріалів у екстремальних умовах.
Одержані у роботі нові знання будуть використані для створення нових матеріалів з поліпшеними фізико-механічними властивостями для ядерної та термоядерної енергетики.
Запланована зупинка реакторного блоку вимагає великих витрат коштів держави, тому будь-яке подовження терміну експлуатації елементів реактору може суттєво зменшити фінансові витрати держави. Використання квазікристалічних покриттів та напівгейслерівських сполук з низькою теплопровідністю на лопатках парових турбін здопомагає уникнути проблем конденсації та кавітації, зберігаючи високу ефективність і тривалість роботи. Впровадження квазікристалічних smart покриттів може бути економічно вигідним. Їх застосування для покращення ефективності реактора ITER за пропозицією українських фахівців може мати значний соціальний вплив в наукових колах та підсилити значення програми EUROfusion-Ukraine.
Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс за останні 5 років
КОНОТОПСЬКИЙ Леонід: Scopus – 6/0, Google Scholar – 1/1
СУРОВИЦЬКИЙ Сергій: Web of Science 25/3, Scopus – 98/5, Google Scholar – 118/7
МІНАКОВА Ксенія: Web of Science 2/1, Scopus – 420/7, Google Scholar – 544/14
Кількість публікацій: 2 колективні монографії, 15 статей в журналах, включених до категорії «А», 2 статті у журналах, включених до категорії «Б», 21 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс за роботою згідно з базами даних складає відповідно: Web of Science 4/1, Scopus 34/4, Google Scholar 35/3 .Отримано патент України на корисну модель.
Версія для друку
Коментарі
Додати коментар
Залиште коментар