Ви є тут

Проповідницька спадщина Йосифа Сліпого: лінгвістичний аспект


Номер роботи - M 82 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка.

Автор: Петришина О.І., к.ф.н.

Праця репрезентує системний опис мови церковної проповіді як окремого підстилю релігійного стилю сучасної української мови з погляду українського мовознавства та гомілетики. У роботі вирішено важливу наукову проблему лінгвістичної інтерпретації проповідницьких текстів.

На основі аналізу фактичного матеріалу проаналізовано специфіку та стилістичний потенціал релігійної лексики, вивчено особливості поетичного синтаксису, створено мовний портрет глави Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Основну увагу зосереджено на таких тропах і фігурах, як: епітет, порівняння, метафора, перифраз, градація, парцеляція, період, антитеза, інверсія та риторичні запитання. Розроблено наукові засади та методологію опису стилістичних можливостей одиниць лексичного та синтаксичного рівнів у межах проповідницького підстилю. Удосконалено опис діахронії та конститутивних ознак релігійного стилю сучасної української літературної мови. Набули подальшого розвитку наукові дослідження мовних стильових засобів релігійного стилю.

Результати виконаної роботи сприяють всебічному вивченню царини мови, пов’язаної з релігійною сферою, яка в радянський період з ідеологічних міркувань не перебувала в полі зору дослідників, зокрема історії становлення, конститутивних ознак, мовних стильових засобів релігійного стилю сучасної української літературної мови. Систематизація наукового та ілюстраційного матеріалу на перетині лінгвістики і богословської науки (зокрема гомілетики) зумовлює інтерес до наукової праці з боку лінгвістів, духовних осіб, істориків. Актуальність та новизна окресленої проблематики детермінує його конкурентоспроможність. «Книжкова біржа» на прохання провідних європейських бібліотек організувала розсилку монографії.

Застосування матеріалів наукової праці в навчально-виховному процесі світських та духовних навчальних закладів дало змогу поглибити теоретично-методологічні засади окремих гуманітарних дисциплін (стилістики, релігієзнавства, гомілетики тощо), вдосконалити відповідні навчальні комплекси.

Кількість публікацій: 19, в т.ч. монографія, 18 статей.