Ви є тут

Створення альтернативних біопалив з поновлювальної сировини


Номер роботи - M 25 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом харчової біотехнології та геноміки НАН України

Автори:
1. ТІГУНОВА Олена Олександрівна – кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України
2.ВАСИЛИШИН Роксолана Василівна – провідний інженер Інституту біології клітини НАН України
3. ХІМАЧ Наталія Юріївна – кандидат хімічних наук, науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії імені В.П.Кухаря НАН України

Розроблено та реалізовано новий підхід до процесу синтезу метанолу конверсією синтез-газу за умов механохімічної активації мідь-цинк-алюмооксидного каталізатора за атмосферного тиску. Досліджено вплив механічного навантаження на стан та реакційну здатність мідь-цинк-алюмооксидного каталізатора синтезу метанолу.

Виділено нові вітчизняні штами-продуценти бутанолу Clostridium sp. IMB B-7570, Clostridium acetobutylicum IMB B-7407 та розроблено технології отримання бутанолу з рослинної сировини. Показано, що нові штами в порівнянні з існуючими на сьогодні продуцентами здатні асимілювати поновлювальну лігноцелюлозну сировину з утворенням бутанолу.

За допомогою метаболічної інженерії отримано штам метилотрофних дріжджів, що характеризувався суттєво підвищеною продукцією етанолу. Встановлено, що посилення експресії генів в геномі рекомбінантного штаму, підвищує ефективність алкогольної ферментації ксилози на 25%. Отримано штами з посиленою експресією генів, що кодують модифікований власний транспортер,  встановлено підвищення продукції етанолу під час ко-ферментації глюкози та ксилози на 34% отриманими рекомбінантними штамами в порівнянні з вихідним штамом.

Результати досліджень впроваджено в ННЦ "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" НААН України  та у навчальному процесі НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та "Національного університету біоресурсів та природокористування".

 

Кількість публікацій: 88, в т.ч. 29 статей (4 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 57 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Scopus – 30/7; Google Scholar – 144/11. Одержано 2 патенти України на корисну модель.