Ви є тут

Синтез та дослідження неорганічних і органо-неорганічних матеріалів для систем перетворення та зберігання енергії


Номер роботи - M 6 ПОДАНА

Представлено Інститутом загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського Національної акакдемії наук України

Автори:
1. ПЛУТЕНКО Тетяна Олександрівна – кандидатка хімічних наук, наукова співробітниця Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського;
2. ТОРЧИНЮК Павло Васильович – доктор філософії, науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського.

Автори синтезували  органо-неорганічні перовськити на основі CH3NH3РbІ3, які є перспективними для використання в системах перетворення сонячної енергії в електричну, а також розроблено керамічні матеріали з високою діелектричною проникністю на основі твердих розчинів для систем зберігання і накопичення енергії.

Досліджено особливості утворення перовськитів CH3NH3РbІ3 залежно від співвідношення PbI2:CH3NH3I у розчинниках диметилформаміді та диметилсульфоксиді (DMSO). Встановлено, що використання DMSO сприяє утворенню більш щільних та стійких до дії вологи та опромінення плівок перовськиту і мають велику порівняно з товщиною плівки довжину дифузії неосновних носіїв заряду, що може значно спростити технологію отримання сонячних елементів. Підвищено стійкість плівок CH3NH3PbIдо дії вологи більш ніж у 20 разів завдяки використанню циклоолефін кополімеру, полівініліденхлориду, полівінілбутиралю.

Розроблено матеріали, в яких діелектрична проникність є більшою за 104. Встановлено, що зміна діелектричної проникності в таких матеріалах не перевищує 15% в широкому температурному інтервалі до 270°C. Показано, що кераміка на основі титанату кальцію-міді, синтезована новим методом синтезу карбонатного співосадження, характеризується високими діелектричними характеристиками.

Кількість публікацій: 1 розділ монографії, 23 статті (14 – у англомовних журналах), 31 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 23/ 3, Scopus– 27/ 3, Google Scholar – 45/ 5. Отримано 3 патенти України на корисну модель.

Коментарі