Ви є тут

Вплив водневого середовища на властивості конструкційних матеріалів на основі сплавів заліза, титану та нікелю


Номер роботи - M 34 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України

Автори:
ТЕУС Сергій Миронович – доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України

Робота присвячена дослідженню явища водневої крихкості в основних класах конструкційних матеріалів на основі перехідних металів. Використовуючи комплекс сучасних теоретичних та експериментальних методів досліджень, проаналізовано особливості впливу водню на електронну структуру, фазові переходи та властивості дислокацій в сплавах на основі заліза, титану та нікелю, а також наслідки цього впливу для макроскопічних механічних властивостей відповідних матеріалів.

Із використанням азоту та вуглецю в якості індикаторів кореляції між електронною структурою та механічними властивостями, проведено верифікацію електронної концепції посиленої воднем локалізованої пластичності. Запропонована концепція дозволяє врахувати хімічну природу елементів втілення та коректно спрогнозувати їх вплив на властивості дислокацій, що є основним положенням моделі спричиненої воднем крихкості. Перевагою даної моделі є здатність запропонувати практичні рекомендації для підвищення опору матеріалів їх водневій крихкості.

За допомогою теоретичних та експериментальних методів досліджень показано подібний характер впливу водню на електронну структуру та властивості дислокацій в сплавах на основі титану та нікелю, що є додатковим підтвердженням коректності електронної концепції посиленої воднем локалізованої пластичності і вказує на загальний характер запропонованого механізму водневої крихкості.  

Вперше пояснено причини істотної різниці в прояві водневої крихкості в сплавах на основі в-титану та в аустенітних сталях, що дає змогу використовувати водень в якості тимчасового легувального елементу для покращення деформаційних характеристик титанових сплавів в однофазному стані під час їх технологічної обробки.

Кількість публікацій: 23, в т.ч. 22 статті (18 – у журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації автора/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 116/6, Scopus– 134/7, Google Shcolar – 160/7. Отримано 1 патент України на винахід.

Коментарі