Номер роботи - P 20 НАГОРОДЖЕНА
Представлено Державною установою "Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України".
Автори:
1. ДЗЮБЕЦЬКИЙ Борис Володимирович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
2.ЧЕРЧЕЛЬ Владислав Юрійович – член-кореспондент НААН України, доктор сільськогосподарських наук, директор ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
3. САТАРОВА Тетяна Миколаївна – доктор біологічних наук, завідувач лабораторії ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
4. КИРПА Микола Якович - доктор сільськогосподарських наук, заступник директора ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
5.БОДЕНКО Наталя Анатоліївна – кандидат сільськогосподарських наук, учений секретар ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
6. ЛАВРИНЕНКО Юрій Олександрович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту зрошувального землеробства НААН України;
7.ЧЕРНОБАЙ Лариса Миколаївна – доктор сільськогосподарських наук, завідувач Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН України;
8. СТАСІВ Олег Федорович – кандидат економічних наук, директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.
На основі багаторічних досліджень авторського колективу науково обґрунтовано принципи селекції, біотехнології і насінництва високопродуктивних гібридів кукурудзи різних напрямків використання, адаптованих до природно-кліматичних зон України, стійких до стресових біотичних і абіотичних чинників.
Створено базову колекцію самозапилених ліній кукурудзи зародкових плазм Айодент, Ланкастер, Рейд (BSSS), змішана, що забезпечує можливість повного переходу при створенні нових на власний селекційний матеріал.
Авторським колективом вперше в Україні започатковано новий напрям селекції на скоростиглість, що забезпечує стабільні врожаї зерна та економічну ефективність вирощування гібридів кукурудзи ФАО 150-300 в різних агрокліматичних зонах України, запропоновано моделі скоростиглих гібридів кукурудзи Розроблено принципи створення гібридів кукурудзи різних напрямків використання: з максимальним валовим збором крохмалю з одиниці площі; підвищеним вмістом каротиноїдів, зокрема β-каротину, антоціанів, розчинних цукрів; силосного типу з використанням міжпідвидових схрещувань. Розроблено комплексну систему біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу з використанням молекулярно-генетичних та клітинно-інженерних методів. Вперше в Україні впроваджено в селекційний процес метод гаплоїдії, який дозволяє в 2-3 рази скоротити термін створення ліній і гібридів кукурудзи.
Розроблено інноваційну техніко-технологічну систему збирання, доробки і збереження врожаю. Впроваджено нормативно-правову базу насінництва.
До Державного реєстру сортів рослин України занесено 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи, зареєстровано 31 гібрид в Білорусії, Казахстані та РФ.
Нові гібриди забезпечили зростання середньої врожайність зерна кукурудзи в Україні з 2,3 т/га до 7,2 т/га у 2019 р., за умов зрошення формують врожайність на рівні 16-17 т/га.
Громадське обговорення роботи відбудеться 29 жовтня 2020 року о 14 годині на засіданні Вченої ради Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України".
Засідання відбудеться за адресою: вул. Машинобудівників, 2-б, смт Чабани Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Вхід вільний, проте у зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.
Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електрону пошту: iznaan@ukr.net, з позначкою – Державна премія. Запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.
Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету.
Кількість публікацій: 649, у т.ч. 20 монографій, 9 навчальних посібників, 620 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Scopus– 3/1, Google Shcolar – 849/8. Отримано 2 патенти України на винахід. За даною тематикою захищено 11 докторських та 60 кандидатських дисертацій.
Версія для друку