2020

Номер роботи - P 22 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Автори:
1. РАССАМАКІН Борис Михайлович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
2. БАЙСКОВ Микола Федорович – науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
3. КОВАЛЕНКО Євген Юрійович – кандидат технічних наук, науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
4. ДУШЕЙКО Михайло Григорович – провідний інженер КПІ ім. Ігоря Сікорського;
5. ЛАУШ Анатолій Григорович – головний конструктор ТОВ "НВС Телематичні Системи";
6. ПЕРШИН Микола Олексійович – старший викладач КПІ ім. Ігоря Сікорського;;
7. ХОМІНИЧ Віктор Іванович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
8. ЛАНЕВСЬКИЙ Євген Валерійович – генеральний директор ТОВ "Діона-ЛТД".

Кількість публікацій: 150, у т.ч. 3 монографії, посібник, 146 статей (40 – в англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Web of Science – 26/5, Scopus – 49/5, Google Scholar – 174/6. Отримано 2 патенти України на винахід, 2 патенти на промисловий зразок, закордонний патент. За даною тематикою захищено 3 кандидатські дисертації.

Номер роботи - P 21 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна НАН України.

Автори:
1. ВЕЛИКИЙ Микола Миколайович – доктор біологічних наук, завідувач відділу Інституту біохімії імені О.В.Палладіна НАН України;
2. ПАРХОМЕНКО Юлія Михайлівна – доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України;
3. ПРОТАСОВА Зоя Степанівна – кандидат біологічних наук, вчений секретар Інституту біохімії імені О.В.Палладіна НАН України;
4. ВОВК Андрій Іванович – член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії імені В.П.Кухаря НАН України;
5. КОВАЛЕНКО Валентина Миколаївна – доктор біологічних наук, завідувач відділу ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України";
6. КОМІСАРЕНКО Юлія Ігорівна – доктор медичних наук, завідувач кафедри Національного медичного університету імені О.О.Богомольця;
7. АПУХОВСЬКА Лариса Іванівна – кандидат біологічних наук, пенсіонерка;
8. ДОНЧЕНКО Георгій Вікторович – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук.

 Метою  роботи   є  розробка  фундаментальних основ створення  та впровадження нових лікарських препаратів на основі вітамінів.  .  Реалізація мети ґрунтується на  з’ясуванні  молекулярних механізмів  участі вітамінів  у процесах життєдіяльності клітин за норми та патології,  вивченні  порушень в обміні вітамінів за умов впливу  на організм несприятливих факторів ендогенного та екзогенного походження та пошуку  шляхів їх корекції.

 Авторами на основі теоретичних та експериментальних досліджень  встановлено нові закономірності і запропоновано шляхи реалізації молекулярних механізмів біологічної дії  вітамінів в організмі людини. Обґрунтовано  узгодженість їх функціонування з іншими природними біорегуляторами, виявлено роль специфічних протеїнів як потенційних біомішеней для вітамінів, участь вітамінів у регулюванні клітинного метаболізму за норми та патології.

Розроблено концепцію створення комплексних вітамінних препаратів, згідно якої композиції кількох  функціонально пов’язаних вітамінів та біологічно активних речовин, що синергічно діють на основні ланки клітинного обміну, мають значну перевагу у ефективності дії на організм людини у порівнянні з традиційними полівітамінними наборами.

Кількість публікацій: 355, в т.ч. 14 монографій (4 видані за кордоном), 5 підручників, 6 посібників, 3 методичні рекомендації, 303 статті (84 – в англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Web of Science – 815/15, Scopus – 856/15, Google Scholar – 1330/20. Отримано 15 патентів України на винахід. За даною тематикою захищено 15 докторських і 29 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 20 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Державною установою "Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України".

Автори:
1. ДЗЮБЕЦЬКИЙ Борис Володимирович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
2.ЧЕРЧЕЛЬ Владислав Юрійович – член-кореспондент НААН України, доктор сільськогосподарських наук, директор ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
3. САТАРОВА Тетяна Миколаївна – доктор біологічних наук, завідувач лабораторії ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
4. КИРПА Микола Якович - доктор сільськогосподарських наук, заступник директора ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
5.БОДЕНКО Наталя Анатоліївна – кандидат сільськогосподарських наук, учений секретар ДУ "Інститут зернових культур НААН України";
6. ЛАВРИНЕНКО Юрій Олександрович – академік НААН України, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту зрошувального землеробства НААН України;
7.ЧЕРНОБАЙ Лариса Миколаївна – доктор сільськогосподарських наук, завідувач Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН України;
8. СТАСІВ Олег Федорович – кандидат економічних наук, директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

     На основі багаторічних досліджень авторського колективу науково обґрунтовано принципи селекції, біотехнології і насінництва високопродуктивних гібридів кукурудзи різних напрямків використання, адаптованих до природно-кліматичних зон України, стійких до стресових біотичних і абіотичних чинників.

     Створено базову колекцію самозапилених ліній кукурудзи зародкових плазм Айодент, Ланкастер, Рейд (BSSS), змішана, що забезпечує можливість повного переходу при створенні нових на власний селекційний матеріал.

     Авторським колективом вперше  в Україні започатковано новий напрям селекції на скоростиглість, що забезпечує стабільні врожаї зерна та економічну ефективність вирощування гібридів кукурудзи ФАО 150-300 в різних  агрокліматичних зонах України, запропоновано моделі скоростиглих гібридів кукурудзи Розроблено принципи створення гібридів кукурудзи різних напрямків використання: з максимальним валовим збором крохмалю з одиниці площі; підвищеним вмістом каротиноїдів, зокрема β-каротину, антоціанів, розчинних цукрів; силосного типу з використанням міжпідвидових схрещувань. Розроблено комплексну систему біотехнологічного супроводу створення, тестування та доборів селекційного матеріалу з використанням молекулярно-генетичних та клітинно-інженерних методів. Вперше в Україні впроваджено в селекційний процес метод гаплоїдії, який дозволяє в 2-3 рази скоротити термін створення ліній і гібридів кукурудзи.

Розроблено інноваційну техніко-технологічну систему збирання, доробки і збереження врожаю. Впроваджено нормативно-правову базу насінництва.

До Державного реєстру сортів рослин України занесено 235 високопродуктивних гібридів кукурудзи, зареєстровано 31 гібрид в Білорусії, Казахстані та РФ.   

     Нові гібриди забезпечили зростання середньої врожайність зерна кукурудзи  в Україні з 2,3 т/га до 7,2 т/га у 2019 р.,  за умов зрошення формують врожайність на рівні 16-17 т/га.

Громадське обговорення роботи відбудеться 29 жовтня 2020 року о 14 годині на засіданні Вченої ради Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України". 

Засідання відбудеться за адресою: вул. Машинобудівників, 2-б, смт Чабани Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Вхід вільний, проте у зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електрону пошту: iznaan@ukr.net, з позначкою – Державна премія. Запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 649, у т.ч. 20 монографій, 9 навчальних посібників, 620 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Scopus– 3/1, Google Shcolar – 849/8. Отримано 2 патенти України на винахід. За даною тематикою захищено 11 докторських та 60 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 19 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Національним ботанічним садом імені М.М.Гришка НАН України.

Автори:
1. ЗАІМЕНКО Наталія Василівна – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, директор Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України;
2. ЦАРЕНКО Петро Михайлович – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, завідувач відділу Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України;
3. ВИНОГРАДОВА Оксана Миколаївна – доктор біологічних наук, заступник директора Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України;
4. КЛИМЕНКО Світлана Валентинівна – доктор біологічних наук, завідувач відділу Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України;
5. ГЕЛЮТА Василь Петрович – доктор біологічних наук, завідувач відділу Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України;
6. МИХАЛЬСЬКА Людмила Миколаївна – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізіології рослин і генетики НАН України;
7. НЕЦВЄТОВ Максим Вікторович – доктор біологічних наук, заступник директора Інституту еволюційної екології НАН України;
8. МИХАЙЛЮК Тетяна Іванівна – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України.

Авторами запропоновано інформаційно-ресурсну концепцію збереження, відновлення та раціонального використання рослинного різноманіття для інноваційного розвитку України.

Розроблено унікальну систему альгофлористичного районування України, упроваджено методологію з гармонізації національної стратегії щодо збереження та охорони рідкісних і зникаючих видів спорових рослин та грибів. Засновано низку об’єктів природно-заповідного фонду на Поліссі, у Лісостеповій і Степовій зонах. Узагальнено теоретичні засади і практичні аспекти інтродукції, селекції та використання рослинного різноманіття для створення стійких культурфітоценозів, запропоновано параметричну модель оцінювання селекційного матеріалу. Розроблено концепцію магніторецепції рослинних організмів, визначено індикаторні ознаки їхньої стійкості до стрес-факторів для впровадження сучасних технологій фіторемедіації.

Створено єдину методологію з оцінювання впливу глобальних змін на резервуари і потоки парникових газів за наземними вимірюваннями та супутниковими спостереженнями. Розроблено засади космічного ґрунтознавства, запропоновано технологію вирощування рослин в умовах космічного польоту. Розкрито механізми формування стабільних форм гумусу та визначено індикаторні ознаки для оцінювання процесів гумусоутворення, розроблено технологію рекультивації порушених та деградованих ґрунтів. Розроблено фізіологічно обґрунтовані та екологічно безпечні шляхи підвищення продуктивності агрофітоценозів, оптимізовано використання азотних та органо-мінеральних добрив для зменшення емісії парникових газів та мінералізації органічної складової ґрунтів, впроваджено технології для зниження вмісту мікотоксинів у збіжжі. Для експрес-оцінки стану компонентів фітоценозів розроблено та впроваджено цифрові технології з управління процесами росту і розвитку рослин.

Громадське обговорення роботи  відбудеться 04 листопада 2020  року об 11 годині на засіданні Вченої ради Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України.

У зв’язку із пандемією засідання відбудеться у дистанційній формі у вигляді відеоконференції на платформі "Zoom".

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електронну пошту:  ndp.sofievka@gmail.com,  запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 259, у т.ч. 20 монографії (10 – видані за кордоном), 10 підручників (каталогів), довідник, 202 статті (57 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Web of Science – 539/19, Scopus – 549/19, Google Scholar – 2413/47. Отримано 16 патентів України на винахід, патент США. За даною тематикою захищено 2 докторських та 24 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 18 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України.

Автори:
1. МОРДЮК Богдан Миколайович – доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України;
2. ПРОКОПЕНКО Георгій Іванович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України;
3. ЛУГОВСЬКИЙ Олександр Федорович – доктор технічних наук, завідувач кафедри КПІ ім. Ігоря Сікорського;
4. ВОЛОШКО Світлана Михайлівна – доктор фізико-математичних наук, професор КПІ ім. Ігоря Сікорського;
5. КЛОЧКОВ Ілля Миколайович – кандидат технічних наук, учений секретар Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України;
6. СОЛОВЕЙ Сергій Олександрович – кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона НАН України;
7. ЛИННИК Георгій Олегович – кандидат технічних наук, заступник начальника департаменту АТ "Укрзалізниця";
8. КРАСОВСЬКИЙ Тарас Анатолійович – завідувач лабораторії Київського академічного університету.

Робота містить результати теоретичних і експериментальних досліджень процесів, які відбуваються в металевих матеріалах і різноманітних рідинах за умов дії потужного ультразвуку.

 Авторами створено значну кількість нових модифікацій ультразвукового обладнання для ультразвукової ударної обробки поверхні виробів машинобудування та зварних конструкцій, ультразвукового зварювання пластмас, кавітаційної обробки та диспергації рідин та інше.

Сформовано концептуальні засади збільшення ресурсу нових та тривало експлуатованих виробів, зварних конструкцій і споруд модифікуванням їх поверхні ультразвуковою ударною обробкою. Запропоновано інструментальні методи встановлення ефективних технологічних параметрів та контролю якості обробки.

Запропоновано та впроваджено технології ультразвукового безреагентного знезараження рідин, ультразвукового дрібнодисперсного розпилення рідин у складі мехатронних систем зрошування та штучного мікроклімату, ультразвукового розпилення розплавлених металів для отримання металевих нанопорошків, ультразвукового кавітаційного фільтрування рідин. Отримано стійкі емульсії за рахунок кавітаційного перемішування на молекулярному рівні, ультразвукового кавітаційного екстрагування, тощо. Широкого впроваджено зразки обладнання для ультразвукового зварювання пластмас.

Масштаб досліджень обіймає практично всі випадки застосування потужного ультразвуку в промисловості, медицині та побуті  і сприяє розвитку "екологічно сумісних" технологій і техніки. Окремі розробки авторів не мають аналогів або знаходяться на рівні кращих зарубіжних зразків.

Економічний ефект від впровадження результатів розробок складає  понад  225 млн. грн.

Громадське обговорення роботи  відбудеться 04 листопада 2020 року о 12 годині на засіданні Вченої ради Центральноукраїнського національного технічного університету.

Засідання відбудеться за адресою: м. Кропивницький, пр. Університетський, 8.

 У зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої  реєстрації надсилати на електронну пошту: rektor@kntu.kr.ua, запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 379, в т.ч. 10 монографій, 2 нормативних документи, 367 статей (58 – в англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно Scopus – 1122/16, Google Scholar – 2133/22. Отримано 21 патент України на винахід, 2 патенти США, патент Канади, патент Японії, патент РФ. За даною тематикою захищено 5 докторських і 15 кандидатських дисертацій.

Ультразвукова ударна обробка:

https://youtu.be/qZ3Qe3R7DCA

Номер роботи - P 17 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом біології клітини НАН України.

Автори:
1. СТОЙКА Ростислав Стефанович – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, завідувач відділу Інституту біології клітини НАН України;
2. РИНДИЧ Алла Володимирівна – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, завідувачка відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України;
3. ФІЛОНЕНКО Валерій Вікторович – доктор біологічних наук, завідувач відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України;
4. ДРОБОТ Людмила Борисівна – доктор біологічних наук, завідувачка відділу Інституту біохімії імені О.В.Палладіна НАН України;
5. МАТИШЕВСЬКА Ольга Павлівна – доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту біохімії імені О.В.Палладіна НАН України;
6. ПРИЛУЦЬКИЙ Юрій Іванович – доктор фізико-математичних наук, професор ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
7. ПАНЧУК Ростислав Русланович – доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту біології клітини НАН України;
8. ПІРКО Ярослав Васильович – кандидат біологічних наук, учений секретар державної установи "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України".

Метою  роботи є розробка сучасних інноваційних біотехнологій для медицини і фармацевтики, скерованих на виявлення біомаркерів ранніх стадій розвитку нейродегенеративних та онкологічних захворювань людини, створення засобів ранньої діагностики цих патологічних станів із застосуванням наноматеріалів, підвищення ефективності та забезпечення таргетності дії протипухлинних препаратів шляхом їх іммобілізації на створених наноносіях.

У роботі розроблено інноваційні біотехнології для виявлення  високо специфічних біомаркерів патологічних станів людини. На основі ідентифікованих білкових біомаркерів та отриманих проти них моноклональних антитіл створено біоелементи нових систем діагностики нейродегенеративних та онкологічних захворювань. Отримані антитіла також можна використовувати як вектори для адресної доставки нанокомплексів, які містять протипухлинні препарати.

Створено оригінальні клітинні технології оцінювання ефективності нових антиметастатичних препаратів для вибіркового знищення ракових стовбурових клітин.

Сформульовано базові концептуальні засади молекулярного дизайну нових вітчизняних наноматеріалів для адресної і безпечної доставки протипухлинних препаратів в організмі, а також їх синтезу, зокрема квантових точкових наночастинок для візуалізації субклітинних структур пухлинних клітин.

Синтезовано нанокомплекси C60 фулерену з іммобілізованими протипухлинними препаратами для підвищення ефективності їх дії, подолання множинної медикаментозної резистентності і зниження загальної токсичності в організмі.

Створено наноплатформу на основі полі-2-оксазолінового полімера для іммобілізації водонерозчинних хіміопрепаратів, зокрема, експериментального протипухлинного антибіотика ландоміцину А.

Вартість імпортозаміщення при переході на розроблений протипухлинний засіб  становить понад 1,5млн.дол. США на рік.

Громадське обговорення роботи відбудеться 28 жовтня 2020 року о 14 годині на засіданні Вченої ради Інституту фізіології імені О.О.Богомольця НАН України. 

Засідання відбудеться в актовій залі лабораторного корпусу інституту за адресою: м. Київ, вулиця Богомольця, 4. Вхід вільний, проте у зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електрону пошту: siva@biph.kiev.ua, з позначкою – Державна премія. Запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Кількість публікацій: 22 монографії (монографія і 15 розділів в монографіях - видані за кордоном), 492 статті (297 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 6279/39; Scopus–5174/36, Google Shcolar – 9834/51. Отримано 14 патентів України на винахід, патент США. За даною тематикою захищено 6 докторських та 59 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 16 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Державною науковою установою "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Автори:
1. СЕНЧЕНКО Микола Іванович — доктор технічних наук, директор ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова";
2. СЕРБІН Олег Олегович — доктор наук з соціальних комунікацій, директор Наукової бібліотеки імені М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка;
3. МУРАХОВСЬКИЙ Анатолій Леонідович — кандидат наук з соціальних комунікацій, перший заступник директораДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова";
4. ГУЦОЛ Галина Олександрівна — заступник директора ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова";
5. МУРАВЙОВА Валентина Михайлівна — завідувач відділу ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова";
6. АХВЕРДОВА Марина Йосипівна — старший науковий співробітник ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова";
7. НАБХАН Юлія Олександрівна — старший науковий співробітник ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Робота  підсумовує двадцятип'ятирічний період створення, підтримання і впровадження в Україні національної версії міжнародної багатомовної класифікаційної системи "Універсальна десяткова класифікація" (УДК). Сьогодні це єдина в країні законодавчо визнана система класифікації для організації фондів бібліотек, визначення класифікаційного індекса на наукові праці та продукцію вітчизняних видавців на світовому рівні.

Книжкова палата України володіє ексклюзивною ліцензією власника УДК — Консорціуму УДК (м. Гааґа, Нідерланди) на переклад і видання таблиць УДК українською мовою, що закріплює її виключне авторське право.

Результати: 24 книги видань УДК (повних таблиць, скорочених та змін і доповнень); 7 електронних видань УДК; 11 інструктивно-методичних видань;  словник термінів з УДК; електронний ресурс. Універсальна десяткова класифікація. Структура, правила ведення та індексування. Розроблено  низка навчальних програм для середніх і вищих навчальних закладів, запроваджено послуги з УДК.

Робота не має аналогів в світі. Книжкова палата України привнесла як у національний, так і у світовий англомовний еталон УДК багато власних новацій і наукових напрацювань. Представника Книжкової палати України уведено до складу Консультативної ради Консорціуму УДК.

Національний еталон УДК впроваджено на всій території України. Сферою використання є бібліотечна, видавнича галузі, сфери освіти та науки, у т. ч. 32 323 бібліотеки, 282 ВНЗ, 732 наукові установи та 7453 суб'єкти видавничої справи.

Громадське обговорення роботи відбудеться 09 листопада 2020 року о 15 годині на засіданні Вченої ради Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника НАН України. 

Засідання відбудеться у читальному залі №1 головного корпусу бібліотеки за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 2.

У зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електронну пошту: library@lsl.lviv.ua, з поміткою "Участь в обговоренні". Запрошення на відеоконференцію та інструкцію про підключення до неї буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 266, в т.ч. 7 монографій, 13 друкованих видань УДК (у 24 книгах), 11 інструктивно-методичних видань, словник, 8 електронних видань, 140 статей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно бази даних Google Scholar складає відповідно: 342/5. За даною тематикою захищено докторську та 2 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 15 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України.

Автори:
1. ГОРБАНЬ Віктор Федорович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України;
2. ФІРСТОВ Георгій Сергійович – доктор фізико-математичних наук, заступник директора Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України;
3. АНДРЕЄВ Анатолій Опанасович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут НАН України;
4. КАРПЕЦЬ Мирослав Васильович – доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України;
5. КРАПИВКА Микола Олександрович – кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України;
6. РОГУЛЬ Тамара Григорівна - кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України;
7. ТАБАЧНІКОВА Олена Дмитрівна – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І.Вєркіна НАН України;
8. БРОДНІКОВСЬКИЙ Микола Павлович – кандидат фізико-математичних наук, завідувач відділу Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України.

Створено наукові основи отримання принципово нового класу матеріалів – багатоелементних сплавів (у тому числі високоентропійних сплавів) з регульованою структурою і високим комплексом фізико-механічних та функціональних властивостей (зокрема, з поєднанням високотемпературної міцності і низькотемпературної пластичності, жаростійкістю, сплавів з ефектом пам’яті форми, тощо), які є конкурентоспроможними в порівнянні з відомими  традиційними сплавами.

Для розробки нового покоління мультикомпонентних сплавів, композиційних матеріалів на їх основі та полікомпонентних інтерметалідів і сполук, а також високоентропійних покриттів використано притаманні їм особливості: підвищену  ентропію; наявність дисторсій кристалічної гратки та специфічної нанокластерної структури.

Отримано низку матеріалів конструкційного та функціонального застосування з унікальним комплексом властивостей.

Частину практичних завдань спрямованих на імпортозаміщення критичних для України матеріалів виконано за замовленням кінцевих користувачів ‒ підприємств Укроборонпрому: КБ “Південне”, КБ Івченко-Прогрес, Укрінмаш.Виконано замовлення компаній CША (компанія Боїнг), КНР та Південної Кореї.

Громадське обговорення роботи  відбудеться 05 листопада 2020 року о 10 годині на засіданні Вченої ради Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України.

Засідання відбудеться в актовому залі лабораторного корпусу інституту за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 34/1 (3 поверх). У зв’язку із пандемією засідання відбудеться в дистанційній формі у вигляді відеоконференції.Веб-обговорення буде проведене на платформі "Zoom". Заявку для попередньої  реєстрації надсилати на електронну пошту: metal@ptima.kiev.ua, з поміткою "Участь у обговоренні". Запрошення на відеоконференцію та інструкцію про підключення до неї буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 6 монографій, підручник, 227 статей (177 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 2093/23, Scopus– 2479/26, Google Scholar – 4282/33. Отримано 3 патенти України на винахід та 3 міжнародні патенти. За даною тематикою захищено 3 докторських та 7 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 14 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Львівським національним університетом імені Івана Франка.

Автори:
1. БРИК Тарас Михайлович – доктор фізико-математичних наук, заступник директора Інституту фізики конденсованих систем НАН України;
2. КОЗЛОВСЬКИЙ Михайло Павлович – доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем НАН України;
3. ПЕЛЕТМИНСЬКИЙ Олександр Сергійович – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені О.І.Ахієзера ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України;
4. ПЛЕВАЧУК Юрій Олександрович – доктор фізико-математичних наук, начальник науково-дослідної частини Львівського національного університету імені Івана Франка;
5. РУДЬ Олександр Дмитрович – доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу Інститут металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України;
6. СКЛЯРЧУК Василь Михайлович – доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка;
7. СЛЮСАРЕНКО Юрій Вікторович – академік Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, начальник відділу Інституту теоретичної фізики імені О.І.Ахієзера ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України;
8. СОТНІКОВ Андрій Геннадійович – кандидат фізико-математичних наук, старший дослідник Інституту теоретичної фізики імені О.І.Ахієзера ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України.

Метою роботи є опис та аналіз властивостей матеріалів, що виникають у середовищах за екстремальних умов і демонструють нову і незвичну поведінку, зокрема в безпосередньому околі точок фазових перетворень, із точки зору здобуття нових знань про матеріали в екстремальних умовах. Цикл робіт охоплює взаємодоповнююче дослідження різних за типом фазових перетворень у складних фізичних системах, у широких діапазонах керуючих параметрів, таких, як температура, тиск та зовнішнє поле.

Авторами теоретично обґрунтовано методику керування груповою швидкістю світла в бозе-конденсаті за допомогою зовнішнього магнітного поля, що є основою при створенні атомних лазерів, надчутливих оптичних перемикачів, пристроїв для фокусування й накопичення енергії в сонячних батареях за похмурої погоди.

Досліджені матеріали із фазовим переходом метал–неметал у системах на основі телуру і селену за зміни температури і концентрації є придатними для застосування у металургії, приладо- та машинобудуванні, космічній техніці, ядерній енергетиці або як матриці дисперсійних сумішей у напівпровідниковому приладобудуванні. Досліджені монотектичні системи можуть розглядатися як перспективні матеріали для дрібнодисперсних сумішей (самозмащувальних підшипників ковзання з низькими коефіцієнтом тертя). Евтектичні системи на базі олова є основою для незабруднюючих та екологічно безпечних безсвинцевих припоїв. Досліджені матеріали можуть бути використані як різноманітні сенсори та теплоносії в атомній та ядерній енергетика.

У рамках розвинутих методик першопринципної молекулярної динаміки пояснено властивості заліза при надвисоких тисках (порядку 12 ГПа), що є важливою  геофізичною задачею.

Громадське обговорення роботи  відбудеться 30 жовтня 2020  року об 11 годині на засіданні Вченої ради Інституту теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова НАН України.

У зв’язку із пандемією засідання відбудеться у дистанційній формі у вигляді відеоконференції на платформі "Zoom".

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електронну пошту:  itp@bitp.kiev.ua,  запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 185, в т.ч. 11 монографій (3 – видані за кордоном), 174 статті (164 – в англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Web of Science – 2026/23, Scopus – 2130/23, Google Scholar – 2966/27. За даною тематикою захищено 6 докторських і 23 кандидатських дисертацій.

Номер роботи - P 13 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

Автори:
1. ПИСЬМЕННИЙ Євген Миколайович – доктор технічних наук, декан теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського;
2. КОРОЛЬОВ Олександр Вікторович – доктор технічних наук, професор Одеського національного політехнічного університету;
3. КОЗЛОВ Ігор Леонидович – доктор технічних наук, професор Одеського національного політехнічного університету;
4. ОБОРСЬКИЙ Геннадій Олександрович – доктор технічних наук, ректор Одеського національного політехнічного університету;
5. ПАВЛИШИН Павло Яремович – т.в.о. президента ДП "НАЕК "Енергоатом";
6. ГЕРШУНІ Олександр Наумович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
7. НІЩИК Олександр Павлович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського;
8. РОЗУМОВСЬКИЙ Віктор Григорович – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Метою роботи є підвищення ефективності, надійності функціонування і безпеки експлуатації енергетичних установок шляхом поглибленого аналізу, інтенсифікації і оптимізації теплогідравлічних процесів в енергетичному обладнанні, розробки і впровадження науково обґрунтованих технічних рішень з його удосконалення.

Авторами проведено комплекс фундаментальних і прикладних досліджень і розробок за тематикою, що включає: процеси в парорідинних потоках, в тому числі, термоакустичні явища та теплогідродинамічну нестійкість; теплогідравлічні процеси при надкритичних параметрах теплоносія в тепловидільних збірках активних зон перспективних атомних реакторів; процеси конвективного теплообміну в розвинених теплообмінних поверхнях; високоефективні системи теплопередачі випаровувально-конденсаційного типу; оптимізацію ефективних стратегій управління надійністю енергообладнання. Значна частина отриманих результатів досліджень є унікальними.

Авторами виявлено і проаналізовано нові закономірності теплогідравлічних процесів, запропоновано методи інтенсифікації теплопереносу, розроблено методики оптимізації і розрахунків характеристик нових ефективних теплопередавальних систем та прогнозування умов надійного функціонування діючих і перспективних енергоустановок.

Результати роботи впроваджено в обов’язкових для виконання нормативних документах, у звітних документах МАГАТЕ, у конструкціях нових типів конвективних поверхонь, теплоутилізаторів та інших високоефективних теплообмінних апаратів. Розроблені та впроваджені пристрої, методики і рекомендації є оригінальними.

Економічний ефект від впровадження результатів роботи лише в атомній енергетиці України – понад 773 млн. грн.

Громадське обговорення роботи відбудеться 20 жовтня 2020 року об 11 годині на засіданні Вченої ради Інституту гідромеханіки НАН України. 

Засідання відбудеться  в залі засідань Вченої ради інституту за адресою: м. Київ, вулиця Марії Капніст, 8/4. Вхід вільний, проте у зв’язку із пандемією кількість місць для учасників буде обмежена відповідно до вимог соціального дистанціювання. Засідання відбудеться в змішаній очно-дистанційній формі.

Заявку для попередньої реєстрації надсилати на електрону пошту: Office@hydromehc.com.ua, запрошення на відеоконференцію буде надіслано на Вашу електронну пошту.

Громадське обговорення роботи відбулося. Матеріали обговорення знаходяться в Секретаріаті Комітету. 

Кількість публікацій: 546, в т.ч. 17 монографій (5 – видані за кордоном), 9 підручників та посібників, 520 статей (76 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Отримано 18 патентів України на винахід, 3 закордонних патенти, 6 патентів на промисловий зразок. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно баз даних складають відповідно: Web of Science – 41/4, Scopus – 183/6, Google Scholar – 1000/13. За даною тематикою захищено 9 докторських і 34 кандидатських дисертацій.