2020

Номер роботи - M 24 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Університетом митної справи та фінансів

Автори:
ЛЕГЕЗА Євген Олександрович – доктор юридичних наук, професор Університету митної справи та фінансів

Автором розроблено концепцію публічних послуг в Україні, виокремлено проблеми її нормативного закріплення та практичної реалізації, сформулювано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у цій сфері і практики його застосування.

Створено наукові основи надання публічних послуг як системної категорії із застосуванням теоретико-управлінської методології. Визначено поняття, правову природу та ознаки публічних послуг. Обґрунтовано доцільність розгляду публічних послуг як правової категорії. Запропоновано визначення публічних послуг як врегульованої публічно-правовими нормами діяльності органів публічної адміністрації щодо задоволення публічного інтересу з розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (рішення, дозвіл, ліцензія, сертифікат, акт, посвідчення тощо), спрямовану на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків шляхом фінансування за рахунок публічних коштів.

Здійснено системний аналіз публічних послуг із виділенням елементів, зв’язків відповідної системи та їх характеристикою.

Запропоновано визначення публічних послуг, варіанти класифікаційного поділу публічних послуг, створення єдиного загальнонаціонального центру надання публічних послуг із територіальними відділеннями по всій Україні тощо. Реалізовано першочергові заходи, спрямовані на підвищення якості надання публічних послуг.

Економічний ефект полягає у зменшенні витрат з державного бюджету у сфері надання публічних послуг.

Кількість публікацій: 67, в т.ч. 2 монографії, 42 статті, 24 тези доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 2/1, Google Shcolar – 87/5.

Номер роботи - M 23 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом прикладної фізики НАН України

Автори:
1. ЩОКОТОВА Ольга Михайлівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України
2. БАШТОВА Анна Іванівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України

Метою роботи є розвитоктеоретичних положень щодо вивчення процесів структуроутворення ансамблю точкових дефектів, процесів формування скупчень дефектів і пop та впливу точкових і лінійних дефектів на процеси перерозподілу композиційного складу опромінюваних систем.

Визначено умови проходження процесів структуроутворення точкових дефектів унаслідок дії опромінення і виникнення деформаційних нестійкостей при врахуванні стохастичної генерації дефектів. Виявлено динамічні режими росту кластерів вакансійного типу та дислокаційних петель в чистих металах на прикладі нікелю. У рамках розвинених підходів показано, що характерний розмір вакансійних кластерів складає величину декількох нанометрів залежно від швидкості пошкоджень та температури опромінення.

Із врахуванням еластичних властивостей середовища за наявності дефектів та динаміки густини стоків вивчено просторову самоорганізацію ансамблю точкових дефектів у опроміненому α-цирконії та вплив утворюваних вакансійних комплексів на пружні поля деформацій. Виявлено умови та особливості проходження процесів відбору структур при опроміненні тонких металевих плівок.

Встановлено, що стохастичний процес генерації дефектів не приводить до порушення автомодельного режиму росту пор, збільшуючи лише розмір пop.

Практичне значення проведених досліджень полягає у тому, що отримані результати можуть бути застосовані до прогнозування зміни властивостей конструкційних матеріалів, що зазнають тривалого радіаційного впливу.

Кількість публікацій: 40, в т.ч. 15 статей (10 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 25 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science –54/ 3, Scopus–60/ 3, GoogleShcolar –58/ 1.

Номер роботи - M 22 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Автори:
1. ГАЛКІН Олександр Юрійович – доктор біологічних наук, в.о. завідувача кафедри Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
2. ЛУЦЕНКО Тетяна Миколаївна – кандидат технічних наук, старший викладач Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
3. КРИНІНА Ольга Ігорівна – молодший науковий співробітник Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України.

Авторами представлено результати комплексних досліджень зі створення молекулярних основ та обґрунтування біотехнологій створення високоінформативних засобів для імунологічної діагностики  та параметрів біоаналітичної стандартизації і валідації діагностичних препаратів. 

Розроблено високочутливі та специфічні засоби для імуноферментної діагностики низки інфекційних захворювань людини (урогенітальний хламідіоз, туберкульоз, дифтерія), визначення стану гуморального імунітету, включаючи оцінку рівня алергізації організму, а також імуноафінні методи виділення імуноглобулінів із біологічних рідин організму людини. Розроблені засоби за своїми біоаналітичними характеристиками не поступаються кращим закордонним аналогам або перевищують їх.

Сформовані науково-методичні підходи до оцінки якості засобів для імуноферментної діагностики є елементом забезпечення сучасного рівня оцінювання діагностичних препаратів вітчизняними органами із оцінки відповідності згідно із вимог Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro.

Результати досліджень  впроваджено у процес розробки та виробництва ІФА-наборів у ТОВ "Хема" (м. Київ), рекомбінантних білків у ТОВ "УА "Про-фарма" (м.Київ). Науково-методичні рекомендації щодо стандартизації та валідації засобів для серологічної діагностики використовуються у ДП "Український медичний центр сертифікації" МОЗ України.

Кількість публікацій: 82, в т.ч. монографія, 38 статей (4 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 3 навчально-методичні розробки, 40 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів згідно баз даних складає відповідно: Scopus – 10/2, Google Shcolar – 51/5 . Отримано 16 патентів України на корисну модель.

Номер роботи - M 21 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом геофізики імені С.І. Субботіна НАН України

Автори:
СЕМЕНОВА Юлія Володимирівна – кандидат фізико-математичних наук, докторант, старший науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І.Субботіна НАН України

Метою роботи є розробка методики розрахунку спектральних характеристик ґрунтів з врахуванням нелінійного деформування при сейсмічних впливах різної інтенсивності для забезпечення сейсмостійкості потенційно небезпечних об’єктів.

В основі методики лежить аналітично-емпіричний підхід до розрахунку частотних характеристик ґрунтів. В роботі вирішено проблему врахування нелінійного відгуку ґрунту на сейсмічні навантаження та показано, що нелінійність призводить до суттєвої зміни амплітуди, форми і спектра сейсмічних коливань. Розроблено алгоритм побудови розрахункових сейсмогеологічних моделей шаруватої ґрунтової товщі для нелінійного аналізу відгуку ґрунту на сейсмічні впливи. При цьому використовуються емпіричні залежності модуля зсуву і коефіцієнта поглинання від амплітуди зсувної деформації зі створеної автором бази даних. Запропоновано рекомендації щодо використання методів лінійного, еквівалентного лінійного та нелінійного математичного моделювання реакції ґрунтів на сейсмічні впливи для майданчиків на території України з різними категоріями ґрунтів за сейсмічними властивостями та різною величиною прогнозованої сейсмічної інтенсивності.

Результати роботи впроваджені на ПрАТ "Укргідроенерго", НАЕК "Энергоатом", ДП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва", ДП "Сейсмобуд".

Запропонована методика  реалізована при оцінці кількісних параметрів сейсмічної небезпеки Ташлицької ГАЕС, Южно-Української АЕС, компресорної станції "Яготин", Кременчуцької ГЕС, Бортницької станції аерації, компресорної станції "Південнобузька" газопроводу "Кременчук – Ананів - Богородчани" та ряду інших об‘єктів.

Кількість публікацій: 46, в т.ч. 21 стаття, 25 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора/ h-індекс роботи, згідно бази даних Google Shcolar – 25/3.

Номер роботи - M 20 ДОПУЩЕНА ДО УЧАСТІ

Представлено Інститутом проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України.

Автори:
ЧУДІНОВИЧ Ольга Василівна – кандидат хімічних наук, науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України.

Метою роботи є побудова діаграм стану трикомпонентних систем La₂O₃–Y₂O₃–Ln₂O₃, де Ln = Nd, Sm, Eu, Gd, Yb  у діапазоні температур 1500 і 1600 °С, де відбувається упорядкування/розупорядкування проміжної фази в усьому інтервалі концентрацій для створення фізико-хімічних основ розробки нових керамічних матеріалів функціонального призначення.

За допомогою методів фізико-хімічного аналізу (РФА, петрографії, растрової електронної мікроскопії та ЛРСА) вперше досліджено фазові рівноваги у потрійних системах. Побудовано ізотермічні перерізи діаграм стану потрійних систем, показано закономірності взаємодії фаз у потрійних системах при зазначених температурах. Утворення твердих розчинів відбувається за механізмом ізовалентного заміщення, а стійкість упорядкованих фаз і твердих розчинів визначається розмірним фактором: великі іони Nd³⁺ заміщують La³⁺, менші іони РЗЕ церієвого ряду Sm³⁺, Eu³⁺, Gd³⁺ заміщують Y³⁺ і La³⁺, тоді як іони РЗЕ ітрієвого ряду заміщують виключно Y³⁺, що відповідає експериментальним даним.

 Автором вивчено фазові рівноваги у подвійній системі La₂O₃–Yb₂O₃ при 1100, 1500 і 1600 °С в усьому інтервалі концентрацій, вперше вивчено фазові рівноваги у потрійних системах при 1500 і 1600 °С і побудовано відповідні ізотермічні перерізи діаграм стану в усьому інтервалі концентрацій. Визначено температурно-концентраційну область стабільності упорядкованої фази із структурою типу перовскиту (R) у досліджених системах.

Представлені результати дослідження можуть бути використані для розробки нових матеріалів конструкційного та функціонального призначення, зокрема лазерних матриць. Вибраний інтервал температур (1100–1600 °С) відповідає режимам спікання ізотропної та анізотропної прозорої кераміки, і тому важливо уявляти чи є тверді розчини і проміжні фази стабільними в цих умовах.

Кількість публікацій: 33, в т.ч. 13 статей (1 – у англомовному журналі з імпакт-фактором), 10 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації автора згідно бази даних складає відповідно: Google Shcolar –1/1 .

Номер роботи - M 19 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького.

Автори:
1. КРИЩИШИН-ДИЛЕВИЧ Анна Петрівна – кандидат фармацевтичних наук, доцент Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
2. ЛОЗИНСЬКИЙ Андрій Володимирович – кандидат фармацевтичних наук, доцент Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Метою роботи є спрямований синтез нових "лікоподібних" молекул на основі похідних тіазолідину як потенційних протипаразитарних та/або протипухлинних лікарських засобів.

Вперше одержано серії нових гібридних молекул, що вміщують у структурі фармакологічно привабливі фрагменти тіазолу, 4-тіазолідинону, тіопіранотіазолу, тіазолопіридину, індолу, імідазотіадіазолу, тощо. Одержано близько 200 нових гетероциклічних молекул для фармакологічних досліджень.

Дослідження протипаразитарної активності (in vitro) проводилося на найпростіших роду Трипаносома і роду Лейшманія. Протиракова активність вивчалась у Національному інституті раку США (програма DTP NCI) на 60 лініях клітин лейкемії, меланоми, раку легень, кишківника, ЦНС, яєчників, нирок, простати та молочної залози. В результаті проведених біологічних досліджень ідентифіковано 36 високоактивних та низькотоксичних сполук, що проявили протиракову цитостатичну дію та трипаноцидний ефект у мікромолярних та субмікромолярних концентраціях, що є підставою для їх поглибленого вивчення як потенційних лікарських засобів.

На основі результатів дослідження біологічної активності синтезованих сполук проведено аналіз зв’язку "структура-активність", вивчено особливості кореляції протипухлинної і протипаразитарної дії, а також запропоновано прогностичні рекомендації для раціонального дизайну потенційних протиракових та протитрипаносомних агентів.

Кількість публікацій: 25, в т.ч. 2 монографії, 23 статті (13 – у англомовних журналах з імпакт-фактором). Загальна кількість посилань на публікації авторів згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 200/8, Scopus – 315/10, Google Shcolar – 431/11. Отримано патент України на корисну модель.

Номер роботи - M 18 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка НАН України

Автори:
1. КУХАР Іван Степанович – кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України
2. СТУПНИЦЬКИЙ Тарас Романович – кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України
3. ЛАВРИСЬ Сергій Мирославович – молодший науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України

Запропоновано нові методи та підходи до інженерії поверхні конструкційних матеріалів для подовження їх ресурсу, розширення сфери використання за рахунок підвищення експлуатаційних властивостей (зносо- та корозійної, корозійно-абразивної стійкості) шляхом формування багатофункціональних покриттів.

Розроблено нові порошкові дроти на основі феросплавів базових систем Fe–Cr–C та Fe–Cr–B для формування зносостійких електродугових покриттів з 1,8 рази вищою абразивною зносостійкістю та підвищеною корозійною тривкістю в нейтральних водних середовищах. Формування таких покриттів може стати альтернативою екологічно небезпечному гальванічному хромуванню.

Підтверджено універсальність та встановлено температурно-деформаційні умови реалізації ефекту рідкометалевого окрихчення хромистих сталей феритного, ферито-мартенситного та аустенітного класів у свинцевих розплавах: рідкометалеве окрихчення реалізується в температурному інтервалі 350…450 оС та деформаціях 0,8…1,0 % за циклічного чистого згину, викликаючи зниження на порядок довговічності матеріалу. Рекомендовано режими оксидування, що забезпечують формування суцільних оксидних покриттів, збагачених хромом, за збереження рівня механічних характеристик конструкційних матеріалів.

Розроблені авторами нові підходи до інженерії поверхні сталей та титанових сплавів дозволять формувати багатофункціональні покриття, забезпечивши надійність і довговічність конструкцій у виробах авіабудування, машинобудування, енергетичного машинобудування та інших галузях промисловості і відповідають сучасному рівню світових досягнень у галузі матеріалознавства.

Кількість публікацій: 50, в т.ч. монографія, 29 статей (22 – у англомовних журналах з імпакт-фактором), 20 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно баз даних складає відповідно: Web of Science – 23/3, Scopus – 48/5. Отримано патент України на винахід.

Номер роботи - M 17 ПОДАНА

Представлено Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Автори:
АНТОНЕНКО Тетяна Сергіївна – кандидат геологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Автором на основі теоретичних досліджень і експериментів визначено, що перетворення структури та магнітних характеристик зразків синтетичних та природних гетиту і гематиту відбувається при нагріванні до температур менше 100 °С, під впливом надвисокочастотного випромінювання за присутності солі (сульфат заліза (ІІ)) і основи (гідроксид амонію) у водному середовищі та в результаті додавання до слабомагнітних мінералів вологого гелю крохмалю та нагріванням суміші під впливом надвисокочастотного випромінювання. В результаті перетворення утворюється магнетит, а намагніченість отриманих зразків зростає в декілька десятків разів.

Сформовано базові концептуальні засади для розв’язання як прикладних задач, пов’язаних із переробкою окиснених залізних руд Криворізького басейну та вирішення екологічної проблеми Криворіжжя, так і фундаментальних задач, пов’язаних із  механізмами перетворення властивостей мінералів заліза.

Запропоновано методики перетворення гетиту і гематиту на магнетит у водному середовищі для розробки нових способів виробництва залізорудних концентратів з важкозбагачуваної залізорудної сировини.

Впровадження  результатів наукової роботи відкриває можливості для виробництва якісних залізорудних концентратів з окиснених залізних руд та відходів гірничо-збагачувальних комбінатів.  

Отримані результати посприяють розширенню мінерально-сировинної бази України (отримання магнетитового концентрату) та підвищенню ефективності використання залізних руд, зменшення відходів їх використання, які шкідливо впливають на довкілля.

Кількість публікацій: 25, incl. 6 articles. According to the Web of Science database, the total number of links is 1, h-index (at work) = 1; According to the Google Scholar database, the total number of links is 8, h-index (at work) = 2.

Номер роботи - M 16 ПОДАНА

Представлено Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України.

Автори:
1. ВАСИЛЕНКО Владислав Михайлович – кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
2. ПРИСТУПА Володимир Віталійович – кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
3. ТРИСНЮК Тарас Васильович – кандидат технічних наук, науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України

Авторами запропоновано та математично обґрунтовано нові підходи до оперативності та оптимізації передачі даних для моніторингу довкілля з урахуванням комплексного взаємовпливу різних факторів, а саме динамічного розміру блока даних, швидкості кодування та алгоритмів кодових конструкцій.

Вдосконалено процес прийняття рішення для адаптивного управління та моніторингу при декодуванні турбокодів та  математичну модель оцінки достовірності передачі інформації безпроводових систем за умов впливу завад, як природного, так і штучного походження. Використання кодових конструкцій призводить до підвищення достовірності передачі інформації та енергетичного виграшу кодування, який складає  понад 15%.

Алгоритм запропонованих моделей дозволяє проводити оцінювання компонентів екологічного моніторингу та оперативно передавати одержану інформацію в умовах невизначеності. Розроблено метод вибору параметрів кодових конструкцій безпроводових систем з урахуванням впливу навмисних завад по відношенню до джерел інформації (служби об'єкта, підприємства, центру управління регіональною системою моніторингу тощо), обробки накопичення та архівування вимірювальних даних, інформаційного пошуку і доступу до архівної інформації.

Результати досліджень використані для забезпечення достовірності передачі інформації в безпроводових системах передачі даних, що підтверджено актами про впровадження отриманих результатів.

Кількість публікацій: 33, в т.ч. монографія, 20 статей, 11 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/h-індекс роботи згідно бази даних складає відповідно: Google Scholar – 46/8.

Номер роботи - M 15 НАГОРОДЖЕНА

Представлено Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

Автори:
СПЛОДИТЕЛЬ Анастасія Олегівна - кандидат географічних наук, докторант Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України

Розроблено наукові засади та методологію еколого-геохімічної оцінки ландшафтів природоохоронних територій, що ґрунтується на аналізі показників, що характеризують ландшафтно-геохімічні умови території і зумовлюють просторовий розподіл хімічних елементів (за власною методикою встановлення концентрацій хімічних елементів на ICP-MS з індукційно зв’язаною плазмою), визначаючи тим самим зони підвищеного екологічного ризику.

Отримано низку фундаментальних результатів щодо закономірностей розподілу та акумуляції хімічних елементів в компонентах ландшафту, форм знаходження та показників рухомості важких металів в ландшафтах природоохоронних територій.

Авторами здійснено постановку нових нетрадиційних завдань на основі ландшафтознавчо-геохімічного аналізу та ГІС-моделювання з метою визначення основних форми знаходження хімічних елементів у ґрунтах, рослинності та природних водах територій природоохоронних обʼєктів долини Дніпра, що дозволяє прогнозувати можливість утворення комплексних сполук з важкими металами при зміні фізико-хімічних умов навколишнього середовища та в умовах підвищеного антропогенного забруднення. Запропоновано нові заходи, що сприяють іммобілізації важких металів. Найбільш ефективними методами визначено одночасне внесення вапна з органічними або мінеральними добривами.

Розроблено методику оптимізаційного функціонально-режимного зонування природоохоронних територій, нові критерії при дослідженні та нові методичні прийоми при картографуванні акваторіальних ландшафтних комплексів.

Розроблено  та видано серію прогнозних та оціночних карт території досліджуваних природоохоронних територій.

Кількість публікацій: 34, в т.ч. монографія, 18 статей, 13 тез доповідей. Загальна кількість посилань на публікації авторів/ h-індекс роботи, згідно бази даних складає відповідно: Web of Science – 3/ 1.